Багатоатомні спирти: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Олег.Н (обговорення | внесок) м Відкинуто редагування 46.211.210.74 (обговорення) до зробленого Tanyastor Мітка: Відкіт |
Я виправив помилку, адже у слові "гліцерину" не вистачало літери "л" |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Glycerol-3D-balls.png|275 px|thumb|3D модель |
[[Файл:Glycerol-3D-balls.png|275 px|thumb|3D модель гліцерину]] |
||
'''Багатоатомні спирти''' (також '''поліоли''') — органічні сполуки класу [[спирти|спиртів]], які містять у своєму складі кілька [[гідроксильна група|гідроксильних груп]]. Найпростішим представником таких спиртів є [[етиленгліколь]] (етандіол-1,2). |
'''Багатоатомні спирти''' (також '''поліоли''') — органічні сполуки класу [[спирти|спиртів]], які містять у своєму складі кілька [[гідроксильна група|гідроксильних груп]]. Найпростішим представником таких спиртів є [[етиленгліколь]] (етандіол-1,2). |
||
Версія за 14:28, 13 грудня 2020
Багатоатомні спирти (також поліоли) — органічні сполуки класу спиртів, які містять у своєму складі кілька гідроксильних груп. Найпростішим представником таких спиртів є етиленгліколь (етандіол-1,2).
Фізичні властивості
Це безбарвні сироподібні рідини, солодкі на смак. Добре розчинні у воді. Серед багатоатомних спиртів трапляються речовини з різними властивостями, так, наприклад, етиленгліколь — отрута, гліцерин — гігроскопічна, неотруйна речовина, що легко засвоюється організмом.
Хімічні властивості
2.png)
Хімічні властивості багатоатомних спиртів аналогічні до властивостей одноатомних насичених спиртів і визначаються наявністю кількох груп -ОН. У реакції можуть брати участь як одна, так і декілька групи -ОН. Кількість гідроксильних груп позначається на хімічній активності сполук, зокрема, з ростом їх кількості підсилюються кислотні властивості сполуки. Тому багатоатомні спирти легко реагують не лише з лужними металами, але й з лугами і навіть з гідроксидами важких металічних елементів.
Застосування багатоатомних спиртів
Етиленгліколь і гліцерин використовуються в промисловому органічному синтезі. Водні розчини етиленгліколю і гліцерину замерзають при низьких температурах, тому їх використовують як антифризи — рідини з низькою температурою замерзання, які застосовуються для охолодження двигунів внутрішнього згоряння. У харчовій промисловості гліцерин використовують для приготування лікерів та безалкогольних напоїв, у паперовій та шкіряній промисловості — для збереження матеріалів від висихання. Він входить до складу багатьох косметичних препаратів і широко використовується як пом'ягчуюча шкіру речовина[1] .
Примітки
Джерела
- Г. П. Хомченко «Посібник для вступників до вузів»
