Портал:Хімія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Портал Хімія
Ласкаво просимо!
20% Хімія — одна з природничих наук. Вона вивчає перетворення матерії, коли в результаті хімічних реакцій з одних речовин утворюються інші, що мають відмінний склад чи будову, а також інші хімічні властивості. Завданням хімії є дослідження властивостей речовин, їхньої будови, вивчення умов та способів перетворення одних речовин на інші, а також практичне використання таких реакцій.
« Хіміки — це ті, хто насправді розуміють світ.  »

Лайнус Полінг

Вибране зображення

Вибрана стаття
Нобелівська медаль

У списку лауреатів Нобелівської премії з хімії наведено всіх вчених, нагороджених цією премією з моменту її заснування у 1901 році. Станом на 2016 рік Нобелівську премію отримали 174 різних особи. Двічі здобував нагороду лише один вчений — Фредерік Сенгер (у 1958 і 1980 роках). Нагороду присуджують не лише індивідуально — Нобелівський комітет з хімії може розділити її між кількох науковців, що проводили дослідження близьких тем.

Попри те, що вручення премії є щорічним, через різні причини визначення лауреатів не проводилося протягом восьми років.

Добра стаття
Dihydrogen-LUMO-phase-3D-balls.png

Моле́кула во́дню — найпростіша хімічна молекула, що складається з двох атомів водню. До її складу входять два ядра хімічного елементу Гідрогену й два електрони. Внаслідок взаємодії між електронами утворюється ковалентний хімічний зв'язок. Квантово-механічну теорію ковалентного зв'язку в молекулі водню розробили в 1927 році Вальтер Гайтлер і Фріц Лондон.

Окрім основної ізотопічної модифікації H2, існують різновиди, в яких один або обидва протії замінені іншими ізотопами — дейтерієм і тритієм: HD, HT, D2, DT, T2. Симетричність чи несиметрічність молекули відіграє роль при її обертанні.

У новинах

13 чер Хіміки з університету UNSW встановили, що білки цитохром c і міоглобін внаслідок електроспрей-іонізації здатні утворювати висококатіонні сполуки й набувати заряди +23 та +30 відповідно. За підрахунками вчених ці сполуки є найсильнішими нині кислотами — вони можуть протонувати навіть інертні речовини на кшталт аргону чи азоту.

12 чер Дослідники зі Стокгольмського університету за допомогою дифракції електронів встановили структуру бісмутової солі галової кислоти, яка досі лишалася недослідженою через відсутність підходящої для методу РСА кристалічної форми. Виявилося, сполука має координаційну будову, де три фенолатні групи направлені до Бісмуту, а карбоксильна група є вільною.

8 чер Науковці Байройтського університету розгадали загадку одночасного виявлення у метеоритах мінералів кристобаліту і сейфертиту[en], різновидів кварцу SiO2, утворення яких вимагає надто різних умов. Кристобаліт зворотньо перетворюється у сейфертит за тиску понад 83 ГПа, однак, як виявилося, при нерівномірному стисненні, приміром, при ударі метеориту, він деформується у структуру, близьку до сейфертиту.

Архів новин
Цей день в історії
5-Формілцитозин

22 червня 2015 року у журналі Nature Chemical Biology британські науковці повідомили про спостереження ними у тканинах мишей рідкісної азотистої основи 5-формілцитозину (5fC), що ймовірно бере участь в експресії генів. Основа була присутня в усіх органах, однак у незначних кількостях — не більше 10 мільйонних часток.

Чи знаєте Ви, що…

… для оцінки радіоактивності інколи використовується банановий еквівалент, що заснований на порівнянні з ізотопом Калій-40?
… до 1961 року еталоном атомної маси був Оксиген?
… у людському тілі міститься достатньо Карбону, аби виготовити з нього 9000 графітових олівців?

Стислий перегляд тем
Історія хімії

АлхіміяАтомно-молекулярне вченняФілософський каміньФлогістонХімія в УкраїніЯтрохімія

Розділи хімії

Аналітична хіміяБіохіміяГеохіміяКристалохіміяНеорганічна хіміяОрганічна хіміяТеоретична хіміяФізична хімія

Хімічний елемент

АтомАтомна масаАтомний номерЕлектронна конфігураціяВалентністьСтупінь окисненняІзотоп

Хімічні взаємодії

Хімічна реакціяХімічна рівновагаШвидкість реакціїМеханізм реакціїПорядок реакціїСтехіометріяІнтермедіатКаталіз

Періодична система хімічних елементів

Періодичний законБлокГрупаПеріодs-елементиp-елементи[ru]d-елементиf-елементи[ru]Острів стабільності

Закони і теорії

Атомна теоріяЗакон Гей-ЛюссакаЗакон збереження масиМетод молекулярних орбіталейПринцип Ле Шательє — БраунаТеорії кислот і основТеорія Бутлерова

Будова сполук

МолекулаІонАніонКатіонФункціональна групаІзомерІзомеріяКоординаційне числоЛігандРадикалПравило октету
Хімічні зв'язки: водневийіоннийковалентний (пі-зв'язок, сигма-зв'язок) • металічний

Хімічні одиниці і величини

Атомна одиниця масиАтомна масаМолекулярна масаМольМолярна масаХімічний еквівалентЧисло АвогадроpHКонцентрація розчинуКонстанта рівновагиДобуток розчинності

Лабораторні методи

ГравіметріяЕлектрофорезТитриметріяСпектрофотометріяХроматографіяЯМР-спектроскопія
ДекантаціяДистиляціяЕлектролізЕкстракціяКристалізаціяОсадженняРектифікаціяСублімаціяФільтраціяФракціонування

Хімія та суспільство

ДобриваЕтиловий спиртЗабруднення довкілляКислотні дощіНанотехнологіїПереробка нафтиПестицидиПластмасиПолімериРадіоактивні відходиФреониХарчові добавкиХемофобіяХіміотерапіяХімічна зброяХімічна промисловістьХімічні джерела струмуЯдерне паливо

Братні портали
Хімія у проектах Вікімедіа
Астрономія Біологія Медицина Мінералогія Техніка Фізика
Хімія у Вікіцитатах  Вікіцитати Хімія у Wikimedia Commons  Вікісховище
Бажаєте взяти участь у розвитку хімічного сегменту Вікіпедії? Завітайте на сторінку «Проект Хімія»!
Ви можете допомогти, створивши в рамках проекту одну з необхідних статтей або доповнивши незавершені.