Коронейшен (затока): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Zvr (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Zvr (обговорення | внесок) |
||
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
Затока Коронейшен розташована на території [[Нунавут]] між островом [[Вікторія (острів, Канада)|Вікторія]] і материком. Затока має з'єднання на сході із [[Діз (протока)|протокою Діз]], а далі із {{нп|Квін-Мод (затока)|затокою Квін-Мод||Queen Maud Gulf}}, на північному заході - із протокою {{нп|Долфін-енд-Юніон|||Dolphin and Union Strait}}. На північному заході затоки лежить архіпелаг {{нп|Дьюк-оф-Йорк|||Duke of York Archipelago}}, на південному заході - {{нп|Беренс (острови)|острови Беренс||Berens Islands}} та {{нп|Лоуфорд (острови)|острови Лоуфорд||Lowford Islands}}, на північному сході - {{нп|Річардсон (острів)|острів Річардсон||Richards Island}}, на південному сході - {{нп|Джеймсон (острови)|острови Джеймсон||Jameson Islands}}<ref>{{cite web |url = http://www.oceandots.com/arctic/canada/coronation-gulf.php |deadlink = yes |title = Oceandots.com. Islands of the Coronation Gulf |accessdate = 2011-04-30 |archiveurl = https://web.archive.org/web/20110517180430/http://www.oceandots.com/arctic/canada/coronation-gulf.php |archivedate = 2011-05-17 }}</ref> |
Затока Коронейшен розташована на території [[Нунавут]] між островом [[Вікторія (острів, Канада)|Вікторія]] і материком. Затока має з'єднання на сході із [[Діз (протока)|протокою Діз]], а далі із {{нп|Квін-Мод (затока)|затокою Квін-Мод||Queen Maud Gulf}}, на північному заході - із протокою {{нп|Долфін-енд-Юніон|||Dolphin and Union Strait}}. На північному заході затоки лежить архіпелаг {{нп|Дьюк-оф-Йорк|||Duke of York Archipelago}}, на південному заході - {{нп|Беренс (острови)|острови Беренс||Berens Islands}} та {{нп|Лоуфорд (острови)|острови Лоуфорд||Lowford Islands}}, на північному сході - {{нп|Річардсон (острів)|острів Річардсон||Richards Island}}, на південному сході - {{нп|Джеймсон (острови)|острови Джеймсон||Jameson Islands}}<ref>{{cite web |url = http://www.oceandots.com/arctic/canada/coronation-gulf.php |deadlink = yes |title = Oceandots.com. Islands of the Coronation Gulf |accessdate = 2011-04-30 |archiveurl = https://web.archive.org/web/20110517180430/http://www.oceandots.com/arctic/canada/coronation-gulf.php |archivedate = 2011-05-17 }}</ref> |
||
Глибини - |
Глибини - 14 - 180 м. 10 місяців/рік покрита кригою, вільна від неї лише з липня по серпень [2]. У затоку впадають численні річки, найбільші з яких - [[Коппермайн (річка)|Коппермайн]], {{нп|Рей (річка)|Рей||Rae River}}, {{нп|Річардсон (річка, острів)|Річардсон||Richardson River (Canada)}}, {{нп|Три (річка)|Три||Tree River}}, {{нп|Асіак (річка)|Асіак||Asiak River}}. На південному сході до суходолу глибоко вдається затока Батерст. У гирлі річки Коппермайн на березі бухти Річардсон розташовано [[інуїти|інуїтське]] селище [[Куглуктук]], який до 1.01.1996 року мало називу Коппермайн. |
||
Історія |
== Історія == |
||
Першим з європейців на берегах затоки побував торговець хутром і першовідкривач Самюель Хирн в 1771 році. У 1826 році відомий полярний дослідник Джон Франклін назвав затоку на честь коронації англійського короля Георга IV. У 1916 році місцеві природні умови і культуру перших націй вивчали Рудольф Андерсон і Даймонд Денніс в рамках Канадської Арктичної експедиції [4]. |
Першим з європейців на берегах затоки побував торговець хутром і першовідкривач Самюель Хирн в 1771 році. У 1826 році відомий полярний дослідник Джон Франклін назвав затоку на честь коронації англійського короля Георга IV. У 1916 році місцеві природні умови і культуру перших націй вивчали Рудольф Андерсон і Даймонд Денніс в рамках Канадської Арктичної експедиції [4]. |
||
Версія за 18:02, 3 березня 2021
Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Zvr (внесок, журнали) о 18:02 UTC (1870098 хвилин тому). |
68°07′59″ пн. ш. 112°00′00″ зх. д. / 68.13305555558378046° пн. ш. 112.000000000028° зх. д.Координати: 68°07′59″ пн. ш. 112°00′00″ зх. д. / 68.13305555558378046° пн. ш. 112.000000000028° зх. д. | |
складники | Black Berry Islandsd, Berens Islandsd, Jameson Islandsd, Richardson Islandsd, Діз, Долфін-енд-Юніон, John Richardson Bayd, Basil Bayd і Grays Bayd |
---|---|
Прибережні країни | Канада |
Регіон | Нунавут |
Вливаються | |
ідентифікатори і посилання | |
GeoNames | 5928114 |
У проєкті OpenStreetMap | ↑390840 ·R (Нунавут) |
Затока Коронейшен — затока Північного Льодовитого океану, між мисом Крузенштерн та півостровом Кент на північному узбережжі Канади.
Географія
Затока Коронейшен розташована на території Нунавут між островом Вікторія і материком. Затока має з'єднання на сході із протокою Діз, а далі із затокою Квін-Мод , на північному заході - із протокою Долфін-енд-Юніон . На північному заході затоки лежить архіпелаг Дьюк-оф-Йорк[en], на південному заході - острови Беренс[en] та острови Лоуфорд[en], на північному сході - острів Річардсон[en], на південному сході - острови Джеймсон[en][1]
Глибини - 14 - 180 м. 10 місяців/рік покрита кригою, вільна від неї лише з липня по серпень [2]. У затоку впадають численні річки, найбільші з яких - Коппермайн, Рей , Річардсон[en], Три[en], Асіак[en]. На південному сході до суходолу глибоко вдається затока Батерст. У гирлі річки Коппермайн на березі бухти Річардсон розташовано інуїтське селище Куглуктук, який до 1.01.1996 року мало називу Коппермайн.
Історія
Першим з європейців на берегах затоки побував торговець хутром і першовідкривач Самюель Хирн в 1771 році. У 1826 році відомий полярний дослідник Джон Франклін назвав затоку на честь коронації англійського короля Георга IV. У 1916 році місцеві природні умови і культуру перших націй вивчали Рудольф Андерсон і Даймонд Денніс в рамках Канадської Арктичної експедиції [4].
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Коронейшен (затока)
- ↑ Oceandots.com. Islands of the Coronation Gulf. Архів оригіналу за 17 травня 2011. Процитовано 30 квітня 2011.