Ести: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
→Гіпотези: правопис |
|||
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
Вважається, що естами у різний час євпропейці називали найвіддаленіший народ у східному напрямку, а з просуванням «західного впливу» на східні землі вздовж узбережжя Балтики, змінювалися і носії цієї назви. Тому у Тацита і Йордана ести(айсти або аестії) — це [[балти|балтські племена]] біля Вісли, а для середньовічних німців естів — це вже [[фіно-угри|фіно-угорські племена]], які є предками сучасних естонців. |
Вважається, що естами у різний час євпропейці називали найвіддаленіший народ у східному напрямку, а з просуванням «західного впливу» на східні землі вздовж узбережжя Балтики, змінювалися і носії цієї назви. Тому у Тацита і Йордана ести(айсти або аестії) — це [[балти|балтські племена]] біля Вісли, а для середньовічних німців естів — це вже [[фіно-угри|фіно-угорські племена]], які є предками сучасних естонців. |
||
В літописах [[Русь|Русі]] предки естонців, поряд з деякими іншими племенами |
В літописах [[Русь|Русі]] предки естонців, поряд з деякими іншими племенами, згадуються під назвою [[чудь]]. |
||
Сучасні [[естонці]] взяли назву «''ести''» для позначення своєї нації лише в середині XIX — на початку XX століття (в період «національного відродження») — еестласед. До того вони самі себе називали ''маарахвас'' ([[естонська мова|ест]]. ''maarahvas'', дослівно «земляки», «народ землі», «сільський народ», «сільські простолю́дини»). |
Сучасні [[естонці]] взяли назву «''ести''» для позначення своєї нації лише в середині XIX — на початку XX століття (в період «національного відродження») — еестласед. До того вони самі себе називали ''маарахвас'' ([[естонська мова|ест]]. ''maarahvas'', дослівно «земляки», «народ землі», «сільський народ», «сільські простолю́дини»). |
Версія за 02:48, 14 лютого 2011
Ести — назва одного з народів, що у середні віки проживав на території сучасної Естонії. Cучасні естонці вважаються нащадками естів.
Походження
Найдавнішими пам'ятками на території Естонії є артефакти, знайдені під час археологічних розкопок поселень Пуллі та Кунда, що пов'язані з кундаською археологічною культурою. Етнічне походження найдревніх поселенців на сучасних естонських землях невідоме. Вважається, що вони належать до неолітичних народів, субстрат мови яких і нині існує в мовах сучасної Європи.
Гіпотези
Ести як окремий народ фінно-угорського походження згадується в лівонських хроніках (зокрема, у хроніці Генріха Латвійського, XIII століття). За гіпотезою, назва народу походить від нім. ost (схід), а Ostland (Естланд) німецькою мовою означає «Східна земля». Тому, ести — це не самоназва. Відтак, aestii, що були сусідами відіваріїв та проживали поблизу Вісли, і які згадуються у трактаті[1] Тацита «Про походження германців та місцезнаходження Германії», не є естами. З цієї ж причини, не пов'язані з середньовічними естами народ hestii (ести, айсти або аестії), що згадується Йорданом.
Вважається, що естами у різний час євпропейці називали найвіддаленіший народ у східному напрямку, а з просуванням «західного впливу» на східні землі вздовж узбережжя Балтики, змінювалися і носії цієї назви. Тому у Тацита і Йордана ести(айсти або аестії) — це балтські племена біля Вісли, а для середньовічних німців естів — це вже фіно-угорські племена, які є предками сучасних естонців.
В літописах Русі предки естонців, поряд з деякими іншими племенами, згадуються під назвою чудь.
Сучасні естонці взяли назву «ести» для позначення своєї нації лише в середині XIX — на початку XX століття (в період «національного відродження») — еестласед. До того вони самі себе називали маарахвас (ест. maarahvas, дослівно «земляки», «народ землі», «сільський народ», «сільські простолю́дини»).
Виноски
- ↑ опублікований в 1998 р.
Див. також
Посилання
- Эстонцы. Энциклопедия «Народы и религии мира»
- Значение слова «эстонцы» в Большой советской энциклопедии