Сергійчук Володимир Іванович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Aibot (обговорення | внесок)
м технічні зміни, replaced: академік Академії наук Вищої школи України → Академік [[Академія наук вищої школи Україн за допомогою [[Вікіпедія:Au
м Автовиправлення
Рядок 14: Рядок 14:
| галузь = [[історія]]
| галузь = [[історія]]
| заклад = [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка]]
| заклад = [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка]]
| Alma Mater = [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київський державний університет ім.Т.Г.Шевченка]]
| Alma Mater = [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київський державний університет ім. Т.Г.Шевченка]]
| відомий через =
| відомий через =
| звання =
| звання =
Рядок 36: Рядок 36:


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Вчився в [[КНУ|Київському університеті імені Т.Шевченка]], на факультеті журналістики ([[1967]]-[[1972]]), в Українській сільськогосподарській академії ([[1973]]—[[1977]], заочне навчання).
Вчився в [[КНУ|Київському університеті імені Т. Шевченка]], на факультеті журналістики ([[1967]]-[[1972]]), в Українській сільськогосподарській академії ([[1973]]—[[1977]], заочне навчання).


1972-[[1987]] — літпрацівник, завідувач відділу, редакції газети «[[Сільські вісті]]».
1972-[[1987]] — літпрацівник, завідувач відділу, редакції газети «[[Сільські вісті]]».


З 1987 — асистент, старший викладач, доцент, професор Київського університет імені Т.Шевченка.
З 1987 — асистент, старший викладач, доцент, професор Київського університет імені Т. Шевченка.


Академік [[АНВШУ]] (1996).
Академік [[АНВШУ]] (1996).

Версія за 01:24, 4 червня 2011

Сергійчук Володимир Іванович
професор Володимир Сергійчук
Народився 13 березня 1950 (74 роки)
Пустоха, Житомирська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність історик, політик, викладач університету, письменник
Галузь історія
Alma mater Київський державний університет ім. Т.Г.Шевченка
Науковий ступінь доктор історичних наук (1982)
Вчене звання професор
Знання мов українська[1]
Заклад Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Хрест Івана Мазепи
Хрест Івана Мазепи
Сайт serhijchuk.unicyb.kiev.ua

Володи́мир Іва́нович Сергійчу́к (* 13 березня, 1950; Пустоха, Житомирська область) — український історик, політик, письменник, професор, директор Центру українознавства Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка (20002007 рр.), академік АН ВШ України.

В 1982 захистив кандидатську дисертацію на тему «Народна армія на Україні в роки визвольної війни 1648 — 1654 (організація, озброєння, забезпечення)», а в 1992 — докторську «Українське козацьке військо в другій половині ХVI — середині ХVIІ ст.». Досліджує проблеми історії України, зокрема українського козацтва, розселення українців у світі, національних меншин в Україні, діяльності ОУН-УПА, внеску українців у розвиток світової науки і культури. Автор численних публікацій у періодиці.

Родина

Народився 13 березня 1950 року в селі Пустоха (зараз село Прибережне, Ружинського району, Житомирської області. Українець. Батько Іван Мусійович (1916—1989) — колгоспник, мати Явдоха Федорівна (1914—2007) — колгоспниця, дружина Тетяна Григорівна (1955) — фармацевт, син Богдан (1972) — дипломат, син Григорій (1980) — молодший науковий працівник Інституту соціальної і політичної психології, дочка Тетяна (1982) — кореспондент Українського радіо.

Життєпис

Вчився в Київському університеті імені Т. Шевченка, на факультеті журналістики (1967-1972), в Українській сільськогосподарській академії (19731977, заочне навчання).

1972-1987 — літпрацівник, завідувач відділу, редакції газети «Сільські вісті».

З 1987 — асистент, старший викладач, доцент, професор Київського університет імені Т. Шевченка.

Академік АНВШУ (1996).

Нагороди

Лавреат премії СЖУ (1992), фонду імені Івана Мазепи (1995). В січні 2007 отримав орден «За заслуги» III ступеня, 23 лютого 2010 року Президент України Віктор Ющенко підписав указ про нагородження Хрестом Івана Мазепи.

Твори

  • «Іменем Війська Запорозького» (1991)
  • «Національна символіка України» (1992)
  • «Німці в Україні» (1994)
  • «Етнічні межі і державний кордон України» (1996, 2000)
  • «ОУН-УПА в роки війни» (1996)
  • «Армія Богдана Хмельницького» (1996)
  • «Наша кров — на своїй землі» (1996)
  • «Уся правда про єврейські погроми» (1996)
  • «Як нас морили голодом» (1996)
  • «Богдан Хмельницький та його старшина» (1996)
  • «Трагедія українців в Польщі» (1997)
  • «Погроми в Україні. 1914 — 1920» (1998)
  • «Десять буремних літ. Західноукраїнські землі в 1944 — 1953 роках» (1998)
  • «Українська соборність» (1999),
  • «Депортація поляків з України» (1999)
  • «Симон Петлюра і єврейство» (1999)
  • „Правда про «золотий вересень» 1939-го“ (1999)
  • «Українізація Росії» (2000)
  • «Радянські партизани проти ОУН-УПА» (2000)
  • «Новітня каторга» (2001)
  • «Український Крим» (2001)
  • «Нескорена церква. Подвижництво греко-католиків у боротьбі за віру і державу» (2001)
  • «У боротьбі за рідну віру римо-католики України завжди були несхитними» (2001)
  • «Неусвідомлення України» (2002)
  • «Трагедія Волині» (2003)
  • «Поляки на Волині в роки Другої світової війни» (2003)
  • «Самі себе звоювали» (2003)
  • «Дмитро Вишневецький» (2003)
  • «Переяславська рада — трагедія України і програш Європи» (2003)
  • «Симон Петлюра» (2004)
  • «Український здвиг: Закерзоння. 1939—1947» (2004)
  • «Український здвиг: Волинь. 1939—1955» (2005)
  • «Український здвиг: Прикарпаття. 1939—1955» (2005)
  • «Український здвиг: Поділля. 1939—1955» (2005)
  • «Український здвиг: Наддніпрянщина. 1941—1955» (2005)
  • «Тавруючи визвольний прапор. Діяльність агентури та спецбоївок НКВС-НКДБ під виглядом ОУН-УПА» (2006)
  • «Що дала Україна світові» (2008 — українською і турецькою мовами, 2009 — англійською)
  • «Трагедія Волині. Причини й перебіг польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни» (2009)
  • «В обороні української правди» (2010)

Посилання

  1. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.