Жорж де Латур: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Zhyriakova (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Zhyriakova (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 42: Рядок 42:
Саме місто [[Нансі]], поблизу якого жив і працював [[живописець]] Жорж де Латур, на початку XVII
Саме місто [[Нансі]], поблизу якого жив і працював [[живописець]] Жорж де Латур, на початку XVII
століття було основним центром розвитку [[живопис]]у у [[Франція|Франції]]. У творчості [[художник]]а можна виділити два важливі напрямки: жанрові сцени і картини на релігійні сюжети. Картини Латура на побутові та релігійні теми небагатослівні, прості, часом суворі. Риси [[Середньовіччя]], притаманні місцевості і культурі [[Лотарингія|Лотарингії]] тих часів, відобразилися у мистецтві Латура. Вплив караваджизма він, ймовірно, сприйняв через фламандських караваджистів.
століття було основним центром розвитку [[живопис]]у у [[Франція|Франції]]. У творчості [[художник]]а можна виділити два важливі напрямки: жанрові сцени і картини на релігійні сюжети. Картини Латура на побутові та релігійні теми небагатослівні, прості, часом суворі. Риси [[Середньовіччя]], притаманні місцевості і культурі [[Лотарингія|Лотарингії]] тих часів, відобразилися у мистецтві Латура. Вплив караваджизма він, ймовірно, сприйняв через фламандських караваджистів.

=== Жанрові сцени ===
Жанрові сцени Латура - мальовничі варіанти майже однієї і тієї ж теми: молодий, багато одягнений чоловік стає жертвою бродячих ворожок або карткових шулерів. У XVII столітті цей сюжет вперше з'явився в творчості італійського художника [[Мікеланджело да Караваджо]], а пізніше знайшов популярність у всій [[Європа|Європі]]<ref name="bibliotekar.ru">[http://bibliotekar.ru/avanta/23.htm Искусство Франции. Живопись. Жорж де Латур - bibliotekar.ru] {{ref-ru}}</ref>. Жанрові сцени ''("Шулер" (близько 1625 року), "Ловля бліх" (1620-ті роки))'' вважають ранніми творами Латура. Жорж де Латур також багато зображував у своїх картинах селян, [[ремісник]]ів, [[жебрак]]ів. Трактуючи сюжет в побутовому плані як сцени з життя простих людей, [[художник]] висловлював в своїх творах власні роздуми про життя. Риси національної традиції проступають в тяжінні майстра до класичної ясності малюнка. Драматичні за змістом сцени зазвичай даються при контрастному нічному освітленні. Найважливішим емоційним початком в картинах Жоржа де Латура, витриманих переважно в кіноварно-коричневій кольоровій гамі, стає рівне сяйво свічки або [[факел]]а, яке розсіює густий морок<ref name="dic.academic.ru">[http://dic.academic.ru/dic.nsf/bse/102368/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80 Жорж де Латур, Большая советская энциклопедия — dic.academic.ru] {{ref-ru}}</ref>. Це не тільки підкреслює енергійну пластику форм, чистоту [[силует]]ів, але народжує відчуття загадковості, що таїться в реальному житті. Емоційність творів художника посилюється колоритом, побудованим на зіставленні близьких один одному локальних кольорів, пурпурово-червоних і лілових<ref name="Творчество">[http://smallbay.ru/artfrance/latour_georges_creativity.html Творчество Жоржа де Латура - smallbay.ru] {{ref-ru}}</ref>. Люди в картинах Латура зберігають цілісність характерів і моральну силу. Загалом його герої дуже стримані, прості і суворі, часто відчужені від життя, вони точно занурені в самоспоглядання, замкнувшись у внутрішньому світі потаємних переживань.


== Посилання ==
== Посилання ==

Версія за 08:41, 30 листопада 2011

Жорж де Латур
Georges de La Tour

Народження 13 березня 1593
Вік-сюр-Сей, Франція
Смерть 30 січня 1652
  Люневіль, Франція
(епідемія[1])
Національність француз
Країна Франція Франція
Жанр художник
Діяльність художник, архітектурний кресляр
Напрямок бароко
Покровитель Генріх II Добрий
Вплив Караваджо
Твори The Apparition of the Angel to St. Josephd
Роботи в колекції Музей Прадо, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Музей Ґетті, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Нантський музей образотворчого мистецтва, Колекція Фріка[2], Музей мистецтва Метрополітен[3], Musée Lorraind, Musée du Mont-de-Piété de Berguesd, Musée Charles-Friryd, Берлінська картинна галерея, Реннський музей образотворчого мистецтва, Musée départemental d'Art ancien et contemporaind, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Національний музей західноєвропейського мистецтва, Токіо, Музей мистецтв Кімбеллаd, Клівлендський музей мистецтв, Детройтський інститут мистецтв, Chrysler Museum of Artd, Художній музей Сієтла, Національна галерея Ірландії, Tokyo Fuji Art Museumd, Львівська національна галерея мистецтв імені Б. Г. Возницького, Leicester Museum & Art Galleryd, Музей Ґренобляd, Музей Тулуз-Лотрека, Королівські музеї витончених мистецтв[4], Musée départemental Georges de La Tourd і Лувр Абу-Дабі
Автограф

CMNS: Жорж де Латур у Вікісховищі

Жорж де ла Тур (фр. Georges de La Tour, 13 березня 1593, Вік-сюр-Сей, Лотарингія - 30 січня 1652, Люневіль) - французький живописець з Лотарингії. Зазнав вплив Караваджо та майстрів нідерландського (Утрехтського) караваджизма.

Біографія

Жорж де Латур народився 13 березня 1593 року в багатодітній родині простого булочника в Лотарингії, в містечку Вік-сюр-Сей поблизу Нансі. Дитинство його пройшло в ремісничому середовищі. У 1620 році (деякі джерела вказують на 1921 рік[5]) одружився з Діаною ле Нерф, яка походила зі знатної родини. Після весілля художник за рішенням герцога Лотаринзького переїхав до Люневіля, де при герцогському дворі здавна працювали майстри з різних країн. Архівні матеріали розповідають про активну комерційну діяльність Латура. Латур також став свідком жорстоких і трагічних подій у Лотарингії, яка перетворилася на арену запеклих боїв під час Тридцятирічної війни. У 1636 році Люневіль згорів. Ймовірно, що згоріло також багато творів живописця. Потім він разом з сім'єю переїхав до Нансі. А в 1639 році, судячи з історичних документів, відвідав Париж, де отримав офіційний титул "ординарного живописця короля". Існує легенда, яка розповідає, що одного дня Жорж де Латур підніс Людовику XIII свою картину "Святий Себастьєн". І королю настільки сподобалось це полотно, що він наказав прибрати зі своїх покоїв всі інші полотна[6]. В 1644 році Жорж де Латур був призначений офіційним художником Люневіля, а в 1646 році - головним живописцем короля[5]. Жорж де Латур помер 30 січня 1652 року в Люневілі. І після смерті його творчість була надовго забутою, аж до ХХ століття. В 1934-1935 роках відбулася виставка в Парижі "Живописці реальності у Франції XVII століття", на якій було представлено дванадцять картин Латура. Так європейська громадскість познайомилася з творчістю майстра. Виставка активізувала науковий і дослідницький інтерес до художника. Однак і сьогодні залишається багато питань навколо хронології творів Латура. Також не завжди до кінця зрозумілі й біографічні відомості про нього[6].

Творчість

Саме місто Нансі, поблизу якого жив і працював живописець Жорж де Латур, на початку XVII століття було основним центром розвитку живопису у Франції. У творчості художника можна виділити два важливі напрямки: жанрові сцени і картини на релігійні сюжети. Картини Латура на побутові та релігійні теми небагатослівні, прості, часом суворі. Риси Середньовіччя, притаманні місцевості і культурі Лотарингії тих часів, відобразилися у мистецтві Латура. Вплив караваджизма він, ймовірно, сприйняв через фламандських караваджистів.

Жанрові сцени

Жанрові сцени Латура - мальовничі варіанти майже однієї і тієї ж теми: молодий, багато одягнений чоловік стає жертвою бродячих ворожок або карткових шулерів. У XVII столітті цей сюжет вперше з'явився в творчості італійського художника Мікеланджело да Караваджо, а пізніше знайшов популярність у всій Європі[7]. Жанрові сцени ("Шулер" (близько 1625 року), "Ловля бліх" (1620-ті роки)) вважають ранніми творами Латура. Жорж де Латур також багато зображував у своїх картинах селян, ремісників, жебраків. Трактуючи сюжет в побутовому плані як сцени з життя простих людей, художник висловлював в своїх творах власні роздуми про життя. Риси національної традиції проступають в тяжінні майстра до класичної ясності малюнка. Драматичні за змістом сцени зазвичай даються при контрастному нічному освітленні. Найважливішим емоційним початком в картинах Жоржа де Латура, витриманих переважно в кіноварно-коричневій кольоровій гамі, стає рівне сяйво свічки або факела, яке розсіює густий морок[5]. Це не тільки підкреслює енергійну пластику форм, чистоту силуетів, але народжує відчуття загадковості, що таїться в реальному житті. Емоційність творів художника посилюється колоритом, побудованим на зіставленні близьких один одному локальних кольорів, пурпурово-червоних і лілових[8]. Люди в картинах Латура зберігають цілісність характерів і моральну силу. Загалом його герої дуже стримані, прості і суворі, часто відчужені від життя, вони точно занурені в самоспоглядання, замкнувшись у внутрішньому світі потаємних переживань.

Посилання