Ідіом

Ідіо́м (від грец. ιδιόμα — особливість, своєрідність) — загальний термін, запроваджений у лінгвістиці XX ст. для позначення різних форм існування мов: мови, діалекту, говірки, варіантів літературної мови тощо. Використовується для підкреслювання спільних властивостей таких мовних утворень, або у випадках, коли їх кваліфікація як окремої мови, діалекту, говірки тощо є проблематичною або дискусійною.

  Ідіом не слід плутати з ідіомою — терміном, що походить від того самого грецького кореня.

Література

• В. А. Виноградов. Идиом. Лингвистический энциклопедический словарь, Москва, Советская энциклопедия, 1990.

Див. також

• Мова
• Діалект
• Говірка
• Літературна мова
• Ідіолект