Phyllomys pattoni: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м перейменував «Іржавобокий атлантичний деревний щур» на «Phyllomys pattoni» поверх перенаправлення: відкинути |
м r2.7.2) (робот додав: eu:Phyllomys pattoni |
||
Рядок 44: | Рядок 44: | ||
[[en:Rusty-sided Atlantic Tree-rat]] |
[[en:Rusty-sided Atlantic Tree-rat]] |
||
[[es:Phyllomys nigrispinus]] |
[[es:Phyllomys nigrispinus]] |
||
[[eu:Phyllomys pattoni]] |
|||
[[nl:Phyllomys pattoni]] |
[[nl:Phyllomys pattoni]] |
||
[[pt:Phyllomys pattoni]] |
[[pt:Phyllomys pattoni]] |
Версія за 17:27, 28 грудня 2011
Phyllomys pattoni | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Phyllomys pattoni Emmons, Leite, Kock & Costa, 2002 | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Іржавобокий атлантичний деревний щур (Phyllomys pattoni) — вид гризунів родини Голчастих щурів. Основний ареал знаходиться від узбережжя штату Параїба до північного сходу штату Сан-Паулу, Бразилія. Зустрічається в основному в широколистяних вічнозелених лісах та пов'язаних з ними місцях проживання, таких як мангрові зарості, від рівня моря до 1000 м. Вид названий на честь Джеймса Паттона.
Морфологія
Це найбільш сильно вкритий голками деревний щур у роді Phyllomys. Спинні голки світло-сірі біля основи, поступово темніючи до чорної середини, і закінчуючись помаранчевим наконечником. На більшості остюків на крупу відсутні характерні батогоподібні кінчики, присутні в усіх інших видів Phyllomys. Верх темно-коричневий і крапчастий завдяки голкам, що мають кінчики кольорі іржі. Колючки помітні від основи хвоста до голови, але найдовші й найпоширеніші на крупу. Хвіст трохи коротший, ніж голова і тіла, вкриті тонким волоссям, яке не приховує його поверхні. Череп міцний і відносно широкий. Черевне волосся коротке (5 см), жорстке, колір від кремово-білого до сіро-білого. Вусові вібриси довгі, найдовші досягають 6—7 см, більшість з'являються в парі: чорний тонший і коротший і чорно-коричневий товщий і довший. Щічні вібриси чорно-коричневі, найдовші досягають 5 см. Надочні вібриси чорні, найдовші досягають 5 см. Передні й задні ступні покриті зверху сріблястим і кремово-білим волосся. Білі незвичні нігтьові пучки волосся досягають, але рідко перевищують довжину пазурів. Хвіст сіро-бурий, більш темний зверху, покритий шестикутною лускою.
Поведінка
Багато особин було знайдено вдень, коли щур перебував у гнізді із листя та гілок, яке знаходилося в порожнині дерева.
Загрози та охорона
Ліси, в яких живе цей гризун постійно зменшуються і фрагментуються. Вид зустрічається на кількох великих природоохоронних територіях.
Джерела
- Веб-сайт МСОП
- Louise H. Emmons, Yuri L. R. Leite, Dieter Kock and Leonora P. Costa A Review of the Named Forms of Phyllomys (Rodentia: Echimyidae) with the Description of a New Species from Coastal Brazil - American Museum of Natural History, Number 3380, 2002
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |