Вальниця: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Elchup (обговорення | внесок) |
|||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
* [[вальниця кочення|вальниці кочення]] - працюють на використанні принципу [[тертя кочення]]; |
* [[вальниця кочення|вальниці кочення]] - працюють на використанні принципу [[тертя кочення]]; |
||
* [[вальниця ковзання|вальниці |
* [[вальниця ковзання|вальниці ковзання]] - працюють на використанні принципу [[тертя ковзання]]; |
||
*Вальниці, що ґрунтуються на в'язкому терті; |
*Вальниці, що ґрунтуються на в'язкому терті; |
||
** [[газостатичні вальниці]]; |
** [[газостатичні вальниці]]; |
||
Версія за 00:07, 19 січня 2012
.png)
Вальни́ця — технічний пристрій, призначений для підтримування вала, осі чи іншої конструкції у зафіксованому розташунку, що забезпечує обертання, хитання чи гойдання або лінійне переміщення з найменшим опором, а також для сприйняття і передавання навантаження на інші частини конструкції.
До 2003 року у конструкторській документації використовувався термін «підшипник», який було визначено як недопустимий у ДСТУ 3321-2003.
Види вальниць
Основні типи вальниць:
- вальниці кочення - працюють на використанні принципу тертя кочення;
- вальниці ковзання - працюють на використанні принципу тертя ковзання;
- Вальниці, що ґрунтуються на в'язкому терті;
- магнітні вальниці - використовують магнітне поле.
Основні типи, які застосовуються в машинобудуванні — це вальниці кочення і вальниці ковзання.
Посилання
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вальниця |
Джерела
Павлище В. Т. Основи конструювання та розрахунок деталей машин. — Афіша. — С. 560. — ISBN 966-8013-58-1.
|
Це незавершена стаття з технології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |