Міщанство: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
м робот додав: da:Borger, змінив: en:Burgess (title) |
||
Рядок 16: | Рядок 16: | ||
[[be:Мяшчане]] |
[[be:Мяшчане]] |
||
[[ca:Burgesia]] |
[[ca:Burgesia]] |
||
[[da:Borger]] |
|||
[[de:Bürgertum]] |
[[de:Bürgertum]] |
||
[[en: |
[[en:Burgess (title)]] |
||
[[fr:Bourgeoisie]] |
[[fr:Bourgeoisie]] |
||
[[it:Borghesia]] |
[[it:Borghesia]] |
Версія за 06:22, 11 травня 2012
Міща́нство (від пол. Mieszczaństwo — мешканці міста) — суспільний стан за доби Середньовіччя та Нового часу, до якого належало населення міст і містечок, яким було надано право самоврядування згідно з нормами Магдебурзького права. За ними громадяни міст — міщани звільнялись від залежності, суду феодалів (шляхти), підлягаючи лише магістрату міста і суду війта. Це робило міщан вільними людьми, які самі обирали своє місце проживання, зайняття. На теренах України міщани появились з середини 14 ст. з наданням галицькими князями, польськими королями містам магдебургії. Стан спадкувався за народженням. Для повноцінного користування правами міщанина необхідно було набути громадянство міста, для чого необхідно було володіти у даному поселенні визначеним нерухомим майном. Історично та соціально — це той же самий суспільний прошарок, що у франзузькому суспільстві та мові позначається слово буржуазія, а в німецькому — бюргерство; часто з уто́чненням — «дрібна́ буржуазія», «дрібне́ бюргерство».
Основні сфери занять міщан були ремесла, промисли, торгівля.
Міщанство визначалося суспільно-політичною активністю, внесло помітний вклад в національну українську культуру. З міщанства походить такий соціальний прошарок як інтелігенція.
У радянську добу, за часу панування диктатури пролетаріату та ідеології безкласового суспільства це слово вживалося з негативною конотацією.
Література
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.