Цинізм: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м r2.6.4) (робот додав: ka:ცინიზმი; косметичні зміни |
Xqbot (обговорення | внесок) м r2.7.3) (робот додав: fr:Cynisme (contemporain) |
||
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
[[en:Cynicism (contemporary)]] |
[[en:Cynicism (contemporary)]] |
||
[[eo:Ciniko]] |
[[eo:Ciniko]] |
||
[[fr:Cynisme (contemporain)]] |
|||
[[he:ציניות]] |
[[he:ציניות]] |
||
[[hr:Cinizam]] |
[[hr:Cinizam]] |
Версія за 22:47, 14 травня 2012
Цині́зм (грец. κυνισμός — вчення кініків) — нігілістичне ставлення до людської культури та/або відверто зневажливе, зухвале ставлення до загальноприйнятих норм моралі, етики, до кого/чого-небудь, що має загальне визнання, повагу.
Терміни цинік, циніки, цинізм походять із давньогрецької філософії. Зі вчення грецького філософа Сократа в пошуку істини, зв'язаних з мораллю, етикою та естетикою. Вчення лягло в основу однієї з сократівських шкіл — школи кініків, Антисфен, Кратет. Діоген Синопський, який жив у бочці — найвідоміший представник кініків. Висунувши ідеал безмежної духовної свободи індивіда та зведення до мінімуму потреб, кініки ставилися з демонстративною зневагою до соціальних інститутів, звичаїв і загальноприйнятих культурних норм.
Кініки — назва в грецькій вимові. Латиною це слово писалося через літеру c, яка в середньовічній латині читалася як «ц», що й дало прочитання «циніки». В цьому значенні слово і ввійшло в культуру.
Література
- Чанишев А. Н. Курс лекцій по стародавній філософії. — М., 1981.
- Трубецкой С. Н. Курс історії стародавньої філософії. — М., 1997.
- Томсон Дж. Перші філософи. — М., 1959.