Діоген Синопський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Діоген у діжці Джона Вільяма Вотерхауза, 1882 рік.
Діоген у пошуках людини Дж. Г. В. Тішбена, 1780-ті.
Діоген на малюнку Тараса Шевченка

Діоген Синопський (дав.-гр. Διογένης ὁ Σινωπεύς, близько 412 до н. е., Синоп — 10 червня 323 до н. е., Коринф) — давньогрецький філософ-кінік.

Родом із Синопи, більшу частину життя провів на міському звалищі поблизу Коринфа. За помешкання йому слугував піфос. Учень засновника кінізму філософа Антисфена. Творів не писав і зажив слави передусім завдяки притчам та висловлюванням, що ними супроводжував нестандартні, із загальнозвичного погляду, ситуації у своєму житті. Усі відомості про життя та погляди Діогена Синопського взято з анекдотів про нього, опублікованих у книжці Діогена Лаертського «Про життя, вчення і вислови славетних філософів».

Особистість[ред.ред. код]

Діоген був людиною, яку сьогодні назвали б вигнанцем. Він не переймався пошуком роботи й не мав власного майна та постійного місця проживання. І тому він ночував у храмах, у славетній бочці. Замість матраца він підкладав собі листя — єдиний натяк на комфорт. Він носив старого поношеного плаща, спирався на ціпок, за плечима носив невеликий мішок із усім найпотрібнішим. Згадували такий випадок: він побачив, як хлопчики п'ють воду з річки просто з рук. Діоген був спантеличений: «Потреби дитини — і то менші від моїх!». Він викинув свій кубок, вважаючи що той йому більше не потрібний. Він вважав, що природа обдарувала людину всім, що їй треба.

Діоген зовсім не вважав себе за бідняка. Він доводив, що все належить філософам: «Усі речі належать богам. Мудреці — це друзі богів. І оскільки між друзями все спільне, усі речі світу належать філософам».

Проте Діоген не уникав людей. Навпаки, він користався кожною нагодою говорити з народом — і йому було що сказати. Слави зажила його критика традицій та дурниць. Він критикував людей незалежно від того, хотіли вони слухати його чи ні. Якщо він починав полемізувати — на нього звертали увагу всі. Можна тільки дивуватись, як його не побили батогами чи не судили. Адже під його критику потрапляли багатії та впливові люди, навіть міфологізовані герої легенд. Наприклад, греки ставилися до міфа про Едіпа як до великої трагедії. А Діоген сміявся з неї, вважаючи головного героя за слабку людину. Греків це шокувало. Проте були й більш разючі речі. Діоген вважав канібалізм за природну справу (але сам до цього не опускався).

Діогеновою метою була «шокова терапія». За її допомогою він змушував людей думати. Діоген шокував своєю поведінкою й дуже відомих людей. Наприклад Александр Македонський, дізнавшись про славетного філософа, дозволив Діогенові побажати будь-чого. І тоді Діоген відповів йому: «Відійди, ти заступаєш мені сонце!» Зіркам Олімпійських ігор також діставалося від Діогена. Якось він спитав у переможця: «За що ти отримав вінок переможця?». Атлет гордо відповів: «За те, що я переміг у поєдинку з найсильнішими людьми Греції!» — «Найсильнішими? Навряд! Якби вони були сильніші за тебе, то ти б їх не подолав». — «Добре, я отримав перемогу над рівними мені в боротьбі». — «Так-так. Але якщо ти їх переміг, отже, ви все ж таки були нерівні». Атлет погодився. На це Діоген розсміявся: «І ти радієш тому, що переміг слабшого. Це кожен зможе!»
Діоген сміявся просто з усіх. Його навіть прозвали собакою. Грецькою «собака» — kynikos — звідси й походить слово «цинік».
Діогенів цинізм не пощадив навіть його смерті. Помираючи, він сказав, аби його тіло викинули в поле — аби дикі звірі з'їли його. Діоген помер у Коринфі, й міщани встановили йому пам'ятника, що на ньому було написано: "Час поточить і камінь, і бронзу, але твої слова, Діогене, житимуть вічно."

Погляди[ред.ред. код]

Відповідно до кінічного принципу — «жити згідно з природою» — Діоген відмовився від будь-яких узвичаєних людських форм існування: житла, посуду, одягу (пробував навіть їсти не приготовану їжу, але не зміг перетравити сире м'ясо); це було здійсненням на практиці радикальної позиції, за якою треба знищити людську цивілізацію та культуру й повернути людей до «природного» досоціального стану. Практика спрощення в європейській традиції бере початок саме від Діогена. У загальнометафізичному плані Діогенові погляди тотожні поглядам Антисфена та інших киніків: має право на існування тільки те, що відповідає природі; всі людські установлення надлишкові та шкідливі; треба відмовитися від будь-якого придбавання, бо лише така відмова робить людину вільною; не можна дозволяти собі насолод, треба лишатися байдужим до будь-яких спокус. Попри відверту асоціальність, сучасники поважали Діогена, і разом із Сократом Діоген за античних часів був взірцем мудреця.

Слід в історії[ред.ред. код]

Про Діогена розповідали багато легенд. Буцімто він посеред дня ходив по агорі з ліхтарем і казав, що шукає (справжню) Людину.

Щодо зустрічі з Александром Македонським, то історики твердять, що ці два видатні історичні діячі так і не зрозуміли один одного. Александр Македонський поділився з Діогеном своїми планами підкорення Індії. Діоген натомість відказав, що нічого доброго, окрім гарячки, він в Індії не здобуде. А йоги й подібні факіри — то взагалі гидота. Діоген навіть запропонував Македонському залягти в сусідньому піфосі. Александр не погодився і поскакав «визволяти» Індію. А дарма. Сталося так, як казав Діоген. Александр Македонський помер після походу в Індію ймовірно від малярії, яка перебігає з гарячкою.

Коли, бувши у вигнанні в Афінах, Діоген дізнався, про те, що Платон стверджує, нібито людина — то є тварина на двох ногах, що позбавлена пір'я, він буцімто приніс йому в Академію обскубаного півня й сказав: «Ось твоя людина!».

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]