Поверхневі стани: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Albedo (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
JAnDbot (обговорення | внесок) м r2.7.2) (робот додав: cs:Povrchové stavy |
||
Рядок 13: | Рядок 13: | ||
[[Категорія:фізика твердого тіла]] |
[[Категорія:фізика твердого тіла]] |
||
[[cs:Povrchové stavy]] |
|||
[[en:Surface states]] |
[[en:Surface states]] |
||
[[ja:表面準位]] |
[[ja:表面準位]] |
Версія за 06:02, 18 травня 2012
Поверхне́ві ста́ни — енергетичні стани електронів, локалізовані на повехні твердого тіла.
Хвильова функція поверхневого стану спадає, як усередину тіла, так і назовні.
Існує дві моделі поверхневих станів: модель Тамма (1932) і модель Шоклі (1939). Таммівські стани отримані в наближенні майже вільних електронів, стани Шоклі — в наближенні сильного зв'язку. Обидві теорії передбачають існування одного поверхневого стану на кожен атом поверхні. Проте теорії не враховують перебудову кристалічної структури на поверхні матеріалу.
Виходячи з хімічних уявлень, поверхневі стани є вільними радикалами.
Поверхневі стани є центрами локалізації заряду при електризації тіла.
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |