Цинізм: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Xqbot (обговорення | внесок) м r2.7.3) (робот додав: fr:Cynisme (contemporain) |
м r2.7.2+) (робот додав: rue:Цінізм |
||
Рядок 29: | Рядок 29: | ||
[[pl:Cynizm]] |
[[pl:Cynizm]] |
||
[[ru:Цинизм]] |
[[ru:Цинизм]] |
||
[[rue:Цінізм]] |
|||
[[simple:Cynicism]] |
[[simple:Cynicism]] |
||
[[sv:Cynism]] |
[[sv:Cynism]] |
Версія за 08:09, 23 травня 2012
Цині́зм (грец. κυνισμός — вчення кініків) — нігілістичне ставлення до людської культури та/або відверто зневажливе, зухвале ставлення до загальноприйнятих норм моралі, етики, до кого/чого-небудь, що має загальне визнання, повагу.
Терміни цинік, циніки, цинізм походять із давньогрецької філософії. Зі вчення грецького філософа Сократа в пошуку істини, зв'язаних з мораллю, етикою та естетикою. Вчення лягло в основу однієї з сократівських шкіл — школи кініків, Антисфен, Кратет. Діоген Синопський, який жив у бочці — найвідоміший представник кініків. Висунувши ідеал безмежної духовної свободи індивіда та зведення до мінімуму потреб, кініки ставилися з демонстративною зневагою до соціальних інститутів, звичаїв і загальноприйнятих культурних норм.
Кініки — назва в грецькій вимові. Латиною це слово писалося через літеру c, яка в середньовічній латині читалася як «ц», що й дало прочитання «циніки». В цьому значенні слово і ввійшло в культуру.
Література
- Чанишев А. Н. Курс лекцій по стародавній філософії. — М., 1981.
- Трубецкой С. Н. Курс історії стародавньої філософії. — М., 1997.
- Томсон Дж. Перші філософи. — М., 1959.