Літота: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Aibot (обговорення | внесок) м Розв"язання значень за допомогою бота: Мотив |
ZéroBot (обговорення | внесок) м r2.7.1) (робот додав: eu:Litote |
||
Рядок 27: | Рядок 27: | ||
[[eo:Litoto]] |
[[eo:Litoto]] |
||
[[es:Atenuación (retórica)]] |
[[es:Atenuación (retórica)]] |
||
[[eu:Litote]] |
|||
[[fr:Litote]] |
[[fr:Litote]] |
||
[[gl:Lítote]] |
[[gl:Lítote]] |
Версія за 21:02, 7 червня 2012
Літ́ота (грец. litotes — простота, помірність) — троп, різновид метонімії (протилежний за значенням гіперболі), в якому міститься художнє поменшування величини, сили, значення зображуваного предмета чи явища.
Приклад літоти з вірша М. Вінграновського «Поїхали у Сквиру, на гриби…», котрий у пуанті розкривається трагічним завбаченням
- Ми карасів наловим до обіду
- І серцем захмелієм як на те,
- І так поїдемо, і зникнемо без сліду
- Що й коров'як на нас не зацвіте.
Літота вживається в різних родах літератури, зокрема і в прозі (оповідання Марка Вовчка «Сестра»: бабуся «малесенька, ледве од землі видно»).
Літота притаманна народному світосприйманню, зафіксованому у фольклорі (казки «Котигорошко», «Яйце-райце» та ін.), мотивами якого живиться література.
Див. також
Джерело
- Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007