Сплюшка темноголова
| Сплюшка темноголова | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Megascops atricapilla (Temminck, 1822) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Strix atricapilla Otus atricapillus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Сплюшка темноголова[2] (Megascops atricapilla) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae)[3]. Мешкає в Південній Америці.
_no_Parque_Estadual_Intervales_(cropped).jpg)
Довжина птаха становить 22-23 см, самці важать 115-140 г, самиці 160 г. Забарвлення існує в коричневій, рудій і сірій морфах. Лицевий диск світлий з чіткими темними краями, на голові помітні пір'яні "вуха". Тім'я чорнувате. Верхня частина тіла у представників коричневої морфи темно-коричнева, поцяткована блідими плямками і смужками. На крилах світлі плямки формують смуги. Нижня частина тіла світла, поцятковані темними плямками. Представники рудої і сірої морфи мають відповідно рудуватий і сірий відтінок верхньої частини тіла.
Голос — довга, швидка трель, яка набирає гучність і різко обривається. Також можна почути швидкі трелі. Птахи кричать дуетом.
Темноголові сплюшки мешкають на південному сході Бразилії (на південь від Баїї і Мінас-Жерайса), на сході Парагваю і на північному сході Аргентини (Місьйонес). Вони живуть у вологих атлантичних лісах з густим підліском, на висоті до 250 м над рівнем моря, на півночі ареалу на висоті до 600 м над рівнем моря. Ведуть нічний спосіб життя. Живляться комахами і павуками, можливо, також дрібними хребетними. Гніздяться в дуплах дерев. В кладці 2-3 яйця, насиджують лише самиці.
- ↑ BirdLife International (2016). Megascops atricapilla: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 15 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 15 жовтня 2022.
- Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008, ISBN 978-0-7136-6548-2
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |