Строганова Наталя Вікторівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наталя Строганова
Ім'я при народженніНаталя Кочубей
Народилася1800(1800)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Померла1854(1854)
Санкт-Петербург, Російська імперія
ПохованняТихвінське кладовищеd
Країна Російська імперія
Національністьукраїнка
Діяльністьгосподиня літературного салону
Титулбаронеса
Конфесіяправослав'я
РідСтроганови
БатькоВіктор Кочубей
МатиМарія Васильчикова
Брати, сестриSergey Victorovich Kochubeyd, Кочубей Лев Вікторович, Vasiliy Viktorovich Kochubeyd і Mikhail Kochubeyd
У шлюбі зОлександр Строгонов
ДітиGrigori Alexandrovitch Stroganovd і Natalya Stroganovad
Нагороди
Орден Святої Катерини
Орден Святої Катерини

Наталя Вікторівна Строганова-Кочубей (нар. 1800, Санкт-Петербург, Російська імперія — пом. 1854, Санкт-Петербург, Російська імперія) — праонучка Гетьмана України Кирила Розумовського, дочка дипломата і державного діяча Віктора Кочубея, дружина графа Олександра Строганова.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походила з гетьманського роду Розумовських (праонучка Кирила Розумовського) та відомої української шляхетської родини Кочубеїв . Усе життя провела у Санкт-Петербурзі. В неї в юності був закоханий Олександр Пушкін. Як вважають дослідники, один із віршів Пушкіна-ліцеїста було присвячено саме Наталі Кочубей, доньці дипломата і державного діяча, міністра внутрішніх справ Російської імперії, графа Віктора Павловича Кочубея. Юна Наталя разом зі своїми батьками влітку 1812 році відпочивала в Царському Селі. Поет оспівав її під іменем прекрасної Олени. Але почуття це було напівдитячим захопленням, до того ж нерозділеним.

У 1820 роця Наталя Кочубей одружилася з графом Олександром Григоровичем Строгановим. Пушкін згодом неодноразово зустрічався з нею і в будинку її чоловіка, і в будинку Григорія Олександровича Строганова, її свекра й двоюрідного дядька дружини поета Наталі Миколаївни Пушкіної (уродженої Гончарової).

Прийнято вважати, що родина Строганових відіграла не дуже гарну роль у трагічній переддуельній історії поета. Зокрема Ідалія Полетика, позашлюбна донька Григорія Олександровича Строганова, була причетною до антипушкінської партії і, на думку багатьох дослідників, брала активну участь у змові проти поета. Та й сам Олександр Григорович Строганов ставився до Пушкіна з неприхованою неприязністю.

У 1830-х рр. Наталя Вікторівна часто відвідувала салон Карамзіних (де її всі звали «графинею Наталі» і де вона також зустрічалася з Пушкіним). У салоні багато пліткували про сімейні справи поета, до того ж не завжди доброзичливо, однак Наталя Вікторівна незмінно була на його боці.

На той час вона стала однією з блискучих петербурзьких дам, у неї закохувалися, й вона так само, як Наталі Пушкіна, славилася на балах і вважалася загальновизнаною красунею.

Деякі дослідники припускали, що саме Наталії Кочубей-Строгановій було присвячено багатолітнє «потаємне кохання» Пушкіна. Але безсумнівно одне: Пушкін не забув своє юне кохання і зберіг до Наталії Вікторівни глибоку повагу. Про це свідчить також і той факт, що в планах щодо нового роману, залишених поетом, було названо її ім'я.

Посилання

[ред. | ред. код]