Сусуман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сусуман
рос. Сусуман
Герб Сусумана Прапор Сусумана
Панорама на центр міста
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Магаданська область
Муніципальний район Сусуманський район
Код ЗКАТУ: 44 213 501
Код ЗКТМО: 44713000001
Основні дані
Час заснування 1938
Населення 5010 осіб (2015)[1]
Площа 28 км²
Поштовий індекс 686310, 686314
Телефонний код +7 41345
Географічні координати: 62°46′51″ пн. ш. 148°09′14″ сх. д. / 62.78083333336077487° пн. ш. 148.15388888891777697° сх. д. / 62.78083333336077487; 148.15388888891777697Координати: 62°46′51″ пн. ш. 148°09′14″ сх. д. / 62.78083333336077487° пн. ш. 148.15388888891777697° сх. д. / 62.78083333336077487; 148.15388888891777697
Часовий пояс UTC+10
Мапа
Сусуман (Росія)
Сусуман
Сусуман

Сусуман (Магаданська область)
Сусуман
Сусуман

Мапа


CMNS: Сусуман у Вікісховищі

Сусума́н (рос. Сусуман) — місто в Росії, адміністративний центр Сусуманського району Магаданської області. Утворює міське поселення місто Сусуман. Розташоване на березі річки Берелех (басейн Колими).

Історія[ред. | ред. код]

Вперше річка Кухуман згадана в роботах М. Березкіна, який проїжджав через цю місцевість у 1901 році[2][3].

Назва міста походить від назви річки Сусуман, лівої притоки Берелеха — походить від евенського «кухуман», «хугуман» і означає «буран», «поземка», «вітер» — «вітряна» річка[4].

У 1932 році був проведений шліховий аналіз проб, узятих партією геолога Є. Шаталова в долині Сусумана, який показав, що в басейнах річок Сусуман і Берелех є розсипне золото[5].

У 19491956 роках у Сусумані розміщувалося управління виправно-трудового табору Заплаг, табірного підрозділу, що діяв у структурі Дальстрой. Максимальна кількість ув'язнених могла досягати 16 585 осіб[6].

12 грудня 1964 року Указом Президії Верховної Ради РРФСР робітниче селище Сусуман Сусуманського сільського району Магаданської області було перетворено в місто районного підпорядкування. Перше засідання Сусуманської міськради депутатів трудящих відбулося 30 грудня 1964 року[7].

До кінця 1980-х років у Сусумані працювали кілька промислових підприємств: гірничо-збагачувальний комбінат, ремонтно-механічний завод, створений на базі ремонтних майстерень, завод будівельних матеріалів (цегельний завод), пивоварний завод, хлібозавод і м'ясо-молочний комбінат[7]. У місті були відкриті 5 загальноосвітніх шкіл, дитячі садки «Ромашка», «Світлячок», «Чайка», музична школа, гірничий технікум, лікарня, поліклініка. Діяли два кінотеатри — дерев'яний «Тайга» і кам'яний «Промінь», побудовані, відповідно, в 1950-х і 1970-х роках, а також три будинки культури. Перший будинок культури був побудований у 1940 році за ініціативою начальника Західного гірничо-промислового управління Сенатова[7][8].

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення за роками:

1959[9] 1970[10] 1979[11] 1989[12] 2002[13] 2010[14] 2015[1]
13 310 12 643 16 025 16 818 7833 5855 5010

За даними перепису населення 2010 року на території міста проживало 5855 осіб. Частка чоловіків у населенні складала 51,2 % або 2999 осіб, жінок — 48,8 % або 2856 осіб[14].

Клімат[ред. | ред. код]

Сусуман має взимку екстремально сухий субарктичний клімат (класифікація кліматів Кеппена Dwd/Dwc) з надзвичайно холодною сухою зимою та коротким, дуже м’яким літом. Це одне з найхолодніших постійно населених поселень у світі, із середньорічною температурою -11,9 °C.

Клімат Сусуман (1981-2010)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Абсолютний максимум, °C −4,1 −1,6 0,2 12,1 26,1 32,0 35,0 33,0 24,4 11,3 2,1 −1,6
Середній максимум, °C −33,7 −27,1 −16 −4 8,9 19,7 22,0 17,6 8,9 −7,2 −23,6 −33,6
Середня температура, °C −37,9 −33,2 −24,2 −11,6 3,0 12,2 14,5 10,4 2,6 −12,9 −28 −37,2
Середній мінімум, °C −41,8 −38,2 −31,2 −19,6 −3,4 4,6 7,1 3,8 −2,5 −17,8 −32,2 −41
Абсолютний мінімум, °C −60,6 −59,9 −53,7 −44 −27,5 −8,3 −4,6 −11,1 −24,3 −44,7 −53,8 −58,5
Норма опадів, мм 9 8 6 7 14 40 60 65 34 20 14 9
Кількість сонячних годин 20 89 213 283 273 291 274 223 152 132 53 10
Кількість днів з опадами 13,9 11,8 8,1 6,1 7,4 12,7 13,7 13,2 10,2 11,6 13,5 13,1


Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. Б.Г.Щербинин, В.В.Леонтьев: Там, где геологи прошли, 1980, с. 134.
  3. Н.М.Березкин: Изв. РГО, LI, вып.1, 1915.
  4. Леонтьев В. В., Новикова К. А. Топонимический словарь северо-востока СССР. — Магадан : Магаданское книжное издательство, 1989. — С. 92. — 15 000 прим. — ISBN 5-7581-0044-7.
  5. Б.Г.Щербинин, В.В.Леонтьев: Там, где геологи прошли, 1980, с. 52.
  6. Западный ИТЛ Дальстроя, www.memo.ru(рос.)
  7. а б в «Горняк Севера», О. Соколова, № 148, 1974
  8. «Горняк Севера», В. Румянцев, № 148, 1974
  9. Перепись населения СССР 1959 года. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 13 листопада 2015.
  10. Перепись населения СССР 1970 года. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 13 листопада 2015.
  11. Перепись населения СССР 1979 года. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 13 листопада 2015.
  12. Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу
  13. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населенных пунктов — райцентров и сельских населенных пунктов с населением 3 тысячи и более человек. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 13 листопада 2015.
  14. а б Численность и размещение населения Магаданской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]