Сінкевич Іван Хризостом

Сінкевич Іван Хризостом
Народився	27 вересня 1814(1814-09-27)
Помер	1889
Країна	Австрійська імперія  Австро-Угорщина
Діяльність	священник

Іван Хризостом Сінкевич (27 вересня 1814, Військо — 29 червня 1889) — український греко-католицький священник, композитор, хоровий диригент, пропаґатор хорового співу в Галичині й на Буковині.

Біографія

Іван Хризостом Сінкевич народився 27 вересня 1814 року в селі Гуйско (Військо) біля Перемишля (зараз — село Нові Сади у Польщі)в родині греко-католицького священника.

1824 року став учнем 4-го класу нормальної школи у Перемишлі. 1828 року з ініціативи єпископа Івана Снігурського створено хор при катедральному соборі Перемишля, в якому почали співати обдаровані хлопчики-співаки, серед яких Іван Хризостом Сінкевич та Михайло Вербицький. Цього ж року організовано і музичну школу, яка готувала співаків для хору, а також хористи вивчали теорію музики, вчилися грі на різних інструментах. Тут хористи опановували твори Д. Бортнянського, а також В. А. Моцарта, М. Гайдна, Б. Ґалуппі. Ця школа стала центром музичного життя Перемишля. Через епідемію холери закінчує ґімназію в Чернівцях, де організовує хор у греко-католицькій церкві, щоби витягнути українську інтеліґенцію з костелів до цієї церкви.Серед інших учасників хору був і молодий Антон Кохановський, майбутній бурґомістр Чернівців, депутат і маршалок крайового сейму, депутат австрійського парламенту. В Чернівцях Сінкевич пише два хорові твори на слова Юліяна Скопчинського: «Śpiesznym krokiem tu przybywamy» i «Zyj w szcześciu i spokoju».

1835 року вступає до греко-католицької семінарії у Львові. Тут береться до навчання семінаристів співу з нот, впроваджуючи до репертуару між іншим твори Бортнянського, хоча і зустрів сильний спротив з боку ректора та й самих семінаристів. В цей час пише два твори для хору «Прийдіте поклонімся» і «Кресту Твоєму поклоняємся Владико».

1839 року, завершивши навчання у семінарії, І. Х. Сінкевич одружився і був висвячений на священника. Працював на душпастирській ниві в різних селах – Радохінцях Нижанківського деканату Мостиського повіту, Гусакові Мостиського деканату Мостиського повіту, а найдовше – з 1843 по 1883 рік – у селі Люби́ні Яворівського деканату Яворівського повіту, де народилися всі його діти — Сини Кипріян, Анатоль, Орест та донька Марія. Своїм синам батько дав добру освіту, вони закінчили семінарію та всі свого часу були висвячені на священників, обійнявши парафії у різних селах. Від батька вдома вони одержали хорошу підготовку з теорії музики, навчилися грі на гітарі, фортепіано. Музика супроводжувала їх і під час навчання у ґімназії та семінарії.Найбільш музично обдарованим виявився Орест.

1888 року Іван Хризостом Сінкевич пише літературний твір «Начало нотного пінія в Галицкой Руси (Воспоминанія старого священника)», який того ж року був видрукуваний у часописі «Бесіда» (чч.1 – 6), де великий розділ присвячує своєму товаришеві, видатному галицькому композиторові о. М. Вербицькому. Останні 6 років життя І. Х. Сінкевич був парохом у селі Тустановичі коло Борислава (тепер це мікрорайон Борислава). Тут помер 29 червня 1889 року і похований разом з дружиною Людвикою (з Левицьких)на цвинтарі біля церкви святого Миколая.

Джерела

• Василевич М. Іван Хризостом та Орест Сінкевичі. Життя і просвітницька діяльність на ниві музичної культури Перемишля, Чернівців, Львова ХІХ століття / Марта Василевич. – Київ: ТОВ "Центр учбової літератури", 2021. — 82 с.
• Василевич М. Творча спадщина родини Сінкевичів у музичній культурі Східної Галичини ХІХ століття / Марта Василевич. // Студії мистецтвознавчі. — 2018.  — Ч.1 (61). – С. 55-65.
• Вербицький М. О пѣніи музыкальномъ. / Михайло Вербицький  Галичанинъ. – Львів., 1863. – Кн. І. – Вип. ІІ. - с.136-141; передрук: Українська музика. – 2015. - №1-2 (15-16) – с. 23-27.
• Вербицький М. Вибрані твори; мультимедійний проєкт до 200-річчя від дня народження / Упорядкування Й.Й. Созанського, О.М. Івасюк. // Михайло Вербицький. – Чернівці: Букрек, 2015. – 335 с.
• Возняк М. Чим жили вихованці львівської семинарії перед сто роками // Діло. — 1935. — Ч. 35 (10 лют.). — С. 6.
• Волинський Й. Дмитро Бортнянський та Західна Україна / Йосип    Волинський. // Українське музикознавство. – 1977. – С. 185– 200.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Новакович М. Ювілейні роздуми про священника і композитора Михайла Вербицького / Мирослава Новакович. // Українська музика. – 2015. – №1. – С. 13 – 22.
• Пушик О. Священик Іван Хризостом Сінкевич (біографічний нарис) / Орест Пушик. // Студії мистецтвознавчі. – 2015. – Ч.3(51). –  С. 29 – 35.
• Сидоренко В. Галицька гітарна традиція ХІХ століття (виконавство та творчість) / Вікторія Сидоренко. // Студії мистецтвознавчі. – 2009. – Ч.2(26). – С. 18–22.
• Сінкевич І. Начало нотного пінія в Галицкой Руси (Воспоминанія старого священника). / Іван Хризостом Сінкевич // Дух і ревність. Владика Снігурський та інші перемишляни / Упорядник Володимир Пилипович. – Перемишль – Львів, 2002. – С. 220–246.
• Тарнавський Роман / Загадка одного поховання . / Роман Тарнавський // Нафтовик Борислава. – 2013. – 2 жовт.

Посилання

• Прадідівська слава [Архівовано 21 вересня 2018 у Wayback Machine.].