ТЕЦ Тарнув-Мосьциці
 | ||||
| Країна |  Республіка Польща | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування | Польща, Тарнів | |||
| Введення в експлуатацію | 1955—1967 ((ТЕЦ ІІ) | |||
| Вид палива | газ (ТЕЦ II, котел TPG-170), вугілля (ТЕЦ II, інші котли) | |||
| Котельні агрегати | 1 TPG-170 + 1 TP-170 + 1 Rafako OPF-230 + 1 Rafako OP-230 (ТЕЦ ІІ) | |||
| Турбіни | парові, 2 WPT-25 + 2 Lang | |||
| Встановлена електрична потужність | 96,8 | |||
| Материнська компанія | Grupa Azoty | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
ТЕЦ Тарнов-Мосціце – теплоелектроцентраль на півдні Польщі у місті Тарнів, котра відноситься до комплексу споруд хімічного заводу Групи Азоти.
У другій половині 1920-х років у Мосціцах (наразі вже район Тарнова) почалось спорудження великого підприємства азотної хімії. Забезпечувати його електричною та тепловою енергією повинна була власна станція, котру ввели в експлуатацію у 1929-му.
ТЕЦ мала центральну котельню із шістьома котлами, чотири з яких постачив краківський завод Зеленевського, а ще два сосновецький майданчик компанії Fitzner&Gamper (у 1928-му ці два виробники об'єднались). Видалення продуктів згоряння відбувалось за допомогою двох димарів висотою по 114 метрів, які на момент спорудження були найвищими в країні (за іншими даними, висота димарів складала 110 і 105 метрів).
Три генераторні комплекти з конденсаційними турбінами потужністю по 7,6 МВт та генераторами на 9,5 кВА виготовила швейцарська Brown Boveri. Ще одну турбіну потужністю 2,1 МВт та з'єднані з нею два генератори загальним показником у 2,6 кВА постачила шведська Stal-Asea. Останній агрегат мав турбіну з протитиском, котра дозволяла продукувати пар для технологічних та опалювальних цілей.
Оскільки потреби заводу первісно становили лише 17 МВт, частину потужності використовували для постачання електроенергії іншим промисловим підприємствам та споживачам Малопольського регіону.[1][2][3][4]
Електростанція споруджувалась з розрахунку на спалювання вугілля. У 1933-му сюди проклали газопровід від родовища Розтокі, що дозволило використовувати газ для розпалювання котлів (в 1960-х блакитне паливо до Тарнува стало надходити із Ярослава).
У 1950-х комплекс азотного заводу підсилили другою електростанцією, а в 1970-х ТЕЦ І вивели з експлуатації.
Для покриття зростаючих енергетичних потреб в 1955-му запустили ТЕЦ II потужністю 50 МВт. Вона мала три пиловугільні котли TP-170 (відомі як К-1, К-2 та К-3) і створені за радянською технологією дві конденсаційні турбіни WPT-25 (TG-1 і TG-2). Видалення продуктів згоряння відбувалось за допомогою димаря висотою 104 метра.
У 1960-х станцію підсилили. На цей раз встановили два пиловугільні котли OP-230 (К-4 та К-5) виробництва Rafako (Рацибуж), та теплофікаційні турбіни угорської компанії Lang (TG-4 і TG-5). Для видалення продуктів згоряння спорудили димар висотою 120 метрів.
Необхідну для охолодження воду відбирали із річки Дунаєць.
Наприкінці 1990-х котельне господарство ТЕЦ частково модернізували. Котел К-1 перевели на природний газ (він отримав маркування TPG-170), а для котла К-4 застосували технологію циркулюючого киплячого шару (OPF-230).
Станом на початок 2010-х станція мала електричну потужність у 96,8 МВт (за іншими даними — 102 МВт) та використовувала зазначені вище чотири турбіни та чотири котли (К-1, К-3, К-4 і К-5). Вона забезпечувала 100 % потреб хімічного комбінату у парі та гарячій воді і 85 % в електроенергії.[5][6][7]
- ↑ Uruchomienie elektrociepłowni fabrycznej | Wirtualne Muzeum Polskiego Przemysłu Chemicznego (pl-PL) . Процитовано 4 травня 2020.
- ↑ NAWOZY SZTUCZNE. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 4 травня 2020.
- ↑ Tarnowskie „Azoty”. Perła w koronie Centralnego Okręgu Przemysłwoego. nowahistoria.interia.pl (пол.). Процитовано 4 травня 2020.
- ↑ Gospodarka Elektryczna (PDF).
- ↑ KOTŁY - KRAJ ENERGETYKA PRZEMYSŁOWA.
- ↑ Tarnowskie obchody 100-lecia SEP – wycieczka do Grupy Azoty S.A. (Tarnów – Mościce) zorganizowane przez SEP Koło Nr 3 przy Grupie Azoty S.A. - Aktualności - SEP. sep.com.pl. Процитовано 4 травня 2020.
- ↑ PRZEDSIĘBIORSTWO PROJEKTOWANIA I REALIZACJI INWESTYCJI REINVEST Spółka z o.o. (PDF).