Таш-Тимур
Таш-Тимур | |
---|---|
Народився | невідомо |
Помер | бл. 1396 |
Національність | монгол |
Титул | хан Золотої Орди |
Посада | хан |
Термін | 1394—1396 роки |
Попередник | Тохтамиш |
Наступник | Тимур-Кутлук |
Конфесія | іслам |
Рід | Чингізиди |
Батько | Хасан-хан |
Діти | 3 сина |
Таш-Тимур (*д/н — бл. 1396) — хан Золотої Орди в 1394—1396 роках. за однією з версій став засновником роду Ґераїв, оскільки є гіпотеза, що Хаджі I Ґерай був онуком Таш-Тимура.
Походив з династії Чингізидів. За різними версіями був сином Хасан-хана, правителя Золотої Орди, або Хасан-бека (відомого як Хабіне) з роду Тукатимуридів. У 1380-х роках був одним з трьох правителів Манкерманського улусу.
Близько 1393 року очолив Кримський улус. Приблизно наприкінці 1394 року в умовах початку нового протистояння хана Тохтамиша з Тамерланом оголосив себе ханом. Відомі монети з іменами Тохтамиша і Таш-Тимура, що свідчить про взаємодію цих осіб.
У 1395 році після поразки Тохтамиша у битві при річці Терек від військ Тамерлана, намагався організувати оборону в Наволжі, проте марно. В районі Хаджи-Тархана (на правому березі Волги) зазнав поразки й вимушений був відступити на північ. Чинив спротив Тамерлану до 1396 року, але зрештою змушений був тікати до Литви, до притулок йому надав великий князь Вітовт[1].
- ↑ Мустафін О. Перлини в степу. Розмови про минуле українського Півдня. Х., 2023, с.134
- Миргалеев И. М. Политическая история Золотой Орды периода правления Токтамыш-хана. — 1-е изд. — Казань: Алма-Лит, 2003. (рос.)
- Henry Hoyle Howorth, History of the Mongols from the 9th to the 19th Century. Part 2 : The So-Called Tartars of Russia and Central Asia, Cosimo, Inc., 2008