Ташкент — місто хлібне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ташкент — місто хлібне
узб. Toshkent — non shahri
Жанрдрама
РежисерШухрат Аббасов
СценаристАндрій Кончаловський
У головних
ролях
Володимир Воробєй
Валентина Тализіна
ОператорХатам Файзієв
КомпозиторАльберт Малахов
ХудожникЕмонуель Калонтаров
Кінокомпанія«Узбекфільм»
Тривалість104 хв.
Моваросійська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1968
IMDbID 0316730

«Ташкент — місто хлібне» (узб. «Toshkent — non shahri») — радянський чорно-білий фільм-драма 1968 року. Знятий за мотивами однойменної повісті Олександра Нєвєрова.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Радянська Росія, Поволжя, 1921 рік. Посуха висушила землю Поволжя. Неврожай призвів до масового голоду. Радянська влада була не в змозі допомогти бідним селянам. Село Лопатин Бузулукського повіту Самарської губернії. Селянська родина втратила годувальника, з матір'ю залишилися троє малолітніх дітей. Щоб врятувати ослаблих маму і братів від голоду, старший хлопчик — Міша Додонов вирішує їхати в середньоазійське місто Ташкент (про продуктовий достаток якого ходить багато легенд) за продуктами, з собою він бере і друга Сергійка. Разом двоє підлітків їдуть на попутному поїзді. По дорозі Сергій захворює на тиф і залишається в лазареті на одній із залізничних станцій. Подальший шлях Міша продовжує на самоті. Подолавши небезпеки і випробувавши численні позбавлення, непосильні навіть для дорослого, він приїжджає в Ташкент. Тут він працює на виноградниках бая, і заробляє нарешті хліб на прожиток собі і своїй родині. З грошима і декількома мішками зерна Міша повертається в рідне село, але в живих застає тільки хвору, виснажену маму. Молодші брати Яша і Федя померли від голоду.

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]