Тализіна Валентина Ілларіонівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Валентина Тализіна
2012
2012
Ім'я при народженні Тализіна Валентина Ілларіонівна
Народилася 22 січня 1935(1935-01-22) (83 роки)
СРСР СРСР Омськ
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Діяльність актриса, актор озвучування, акторка театру, кіноакторка
Alma mater Omsk State Agrarian University[d] (1954) і Російський університет театрального мистецтва (1958)
Роки діяльності з 1958 — тепер. час
Діти Ksenia Khairova[d]
IMDb ID 0848349
Нагороди та премії
Орден Пошани
Орден Дружби

Валентина Тализіна у Вікісховищі?

Валенти́на Ілларіо́нівна Тали́зіна (нар. 22 січня 1935(19350122), Омськ, РРФСР) — радянська і російська акторка театру та кіно, народна акторка РРФСР (1985).

1958 закінчила Державний інститут театрального мистецтва (Москва). Працює в Театрі імені Моссовета. Має дочку та онуку. Проживає в Москві.

Знялась в українських фільмах: «Квіти для Олі» (1976, Галина Іллінічна), «За п'ять секунд до катастрофи» (1977, міс Гримбль), «Напередодні прем'єри» (1978, Валентина Степанівна), «По вулицях комод водили» (1979, Вознесенська), «Приморський бульвар» (1988, т/ф, Жанна Львівна), «На знак протесту» (1989, т/ф, Аглая Андріївна), «Яма» (1990).

Політична позиція[ред. | ред. код]

У березні 2014 року підписала листа на підтримку політики президента Росії Володимира Путіна щодо російської військової інтервенції в Україну.[3]

Підписання листа Тализіна прокоментувала так:[4]

«Вони розперезалися там. Я пам'ятаю війну — це страшно. Тому в мене не було сумнівів, що потрібно підписати звернення. Вся бідна Україна зараз розтерзана. Я вважаю, що позиція Росії щодо Криму правильна. У Криму мешкає 60 % росіян. Референдум потрібний. Верховна рада Криму все правильно вирішила. Вони все життя мріяли бути в Росії. Вони це завжди говорили, скільки б я у Крим не їздила. А якщо зовсім чесно, то Крим — це була наша територія. Хрущов зробив такий жест невідомо чому.»
Оригінальний текст(рос.)
«Они распоясались там. Я помню войну — это страшно. Поэтому у меня не было сомнений, что нужно подписать обращение. Вся бедная Украина сейчас в раздрае. Я считаю, что позиция России по Крыму правильная. В Крыму проживает 60 % русских. Референдум нужен. Верховный совет Крыма все правильно решил. Они всю жизнь мечтали быть в России. Они это всегда говорили, сколько бы я в Крым ни ездила. А если совсем честно, то Крым — это была наша территория. Хрущев сделал такой жест неизвестно почему.»

Окрім того, у березні 2014 року Тализіна також заявляла, що в Україні після Євромайдану нова влада прийшла за допомогою фашистів:[4]

«Мені шкода, що нова влада в Києві йде через багнети за допомогою елементів, що чинять фашистські дії. Це страшно. До чого вона далі прийде, невідомо. Вони вже зараз ні за що саджають губернаторів Донецька та Харкова. Їх звинувачують, що вони виходили на відкриті демонстрації, та й усе. Це олігархічні групи ділять нещасну Україну, а народ страждає. Але вони ще не розуміють, що їх чекає в майбутньому з цим безпардонним урядом і «Правим сектором».
Оригінальний текст(рос.)
«Мне жаль, что новая власть в Киеве идет через штыки при помощи фашиствующих элементов. Это страшно. К чему она дальше придет, неизвестно. Они уже сейчас ни за что сажают губернаторов Донецка и Харькова. Их обвиняют, что они выходили на открытые демонстрации, и все. Это олигархические группы делят несчастную Украину, а народ страдает. Но они еще не понимают, что их ожидает в будущем с этим беспардонным правительством и «Правым сектором».

Творчість[ред. | ред. код]

Ролі в театрі[ред. | ред. код]

Естрадні постановки[ред. | ред. код]

  • «Поетеси Срібного віку»

Фільмографія[ред. | ред. код]

  1. 1963 — Людина, яка вагається
  2. 1967 — Шлях в «Сатурн» — Надя
  3. 1967 — Кінець «Сатурну» — Надя
  4. 1968 — Зиґзаґ удачі — Алевтина, приймальниця
  5. 1968 — Ташкент — місто хлібне
  6. 1970 — Вас викликає Таймир — Олена Миколаївна Попова, матір Люби
  7. 1970 — Дивовижний заклад
  8. 1971 — Старі-розбійники — секретарка Федяєва
  9. 1971 — Чорні сухарі
  10. 1972 — Іванів катер
  11. 1972 — Переклад з англійської
  12. 1972 — Велика перерва — вчителька хімії Ніна Петрівна
  13. 1973 — Неймовірні пригоди італійців у Росії — чергова по поверху в готелі
  14. 1974 — Мандрівка місіс Шелтон — місіс Шелтон
  15. 1974 — Агонія — Аглая
  16. 1975 — Афоня — майстер ЖЕКу Людмила Іванівна Вострякова
  17. 1975 — Іронія долі, або З легкою парою! — шкільна вчителька Валя, а також озвучка головної героїню — Наді
  18. 1976 — Пока стоять гори
  19. 1977 — Женитьба — Фекла Іванівна
  20. 1977 — Кільца Альманзора — королева Януария
  21. 1977 — Зворотний зв'язок
  22. 1977 — Портрет з дощем
  23. 1978 — Напередодні прем'єри
  24. 1978 — І це все про нього — Євгенія Сергіївна Столєтова
  25. 1978 — По вулицях комод водили — Валерія Аркадіївна Вознесенська
  26. 1978 — Уроки французької — тьотя Надя
  27. 1978 — Весняна путівка — Тоня
  28. 1979 — Вірою і правдою
  29. 1979 — Сніданок на траві — Анна Петрівна
  30. 1979 — Сцени з сімейного життя
  31. 1979 — Чужа компанія
  32. 1980 — Вечірній лабіринт — чергова по поверху
  33. 1980 — Дульсінея Тобоська
  34. 1980 — Про бідного гусара замовте слово — акторка провінційного театру
  35. 1981 — На чужому святі
  36. 1981 — Прийдуть страсті-мордасті
  37. 1981 — Слідством встановлено — Лідія Іванівна Найдьонова
  38. 1981 — Факти минулого дня
  39. 1981 — Штормове попередження
  40. 1982 — Дитячий світ
  41. 1982 — Культпоход до театру
  42. 1983 — Божевільний день інженера Баркасова — Кобиліна
  43. 1984 — Гостя з майбутнього — Марія Павлівна
  44. 1984 — Зудов, Ви звільнені!
  45. 1984 — Мій обраний
  46. 1985 — Ще люблю, ще сподіваюсь… — Антоніна
  47. 1985 — Лиха біда початок
  48. 1985 — Непрофесіонали — Женя
  49. 1985 — Після дощику в четвер — Варвара
  50. 1985 — Утро без отметок — бабушка Кости
  51. 1985 — Шкідлива неділя — учительница математики
  52. 1986 — Мій ніжно коханий детектив — миссис Эктон
  53. 1988 — Лапта (к/м)
  54. 1988 — Приморський бульвар
  55. 1989 — Руанська діва на прізвисько Пишка — Мадам
  56. 1989 — Слідство ведуть знатоки. Мафія
  57. 1989 — Село Степанчіково та його мешканці — Обноскіна
  58. 1990 — Анютині очі та барські ласки — бариня
  59. 1990 — Арбатський мотив
  60. 1990 — Іспанська актриса для російського міністра — туристка
  61. 1990 — Яма
  62. 1991 — Геній — Смирнова
  63. 1991 — Летючий голландець
  64. 1992 — Наш американський Боря — Ольга
  65. 1992 — Щасти Вам, панове! — хозяйка Люси
  66. 1993 — Баттерфляй
  67. 1995 — Злодійка — Народний суддя
  68. 1995 — Домовик і мереживниця
  69. 1996 — Чоловік для молодої жінки — мати Насті
  70. 2000 — Старі клячі — прибиральниця Олександра
  71. 2001 — З погляду ангела — Валентина
  72. 2001 — Підозра — мати Андрія
  73. 2007 — Ленінград — Валя
  74. 2007 — Іронія долі. Продовження — Валентина
  75. 2007 — Приватне замовлення

Телесеріали[ред. | ред. код]

  1. 19941995 — Петербургські таємниці — княгиня Чечевинська
  2. 2003 — Лінії долі — Роза Сергійовна
  3. 20042005 — Зцілення коханням — Зінаїда Степанівна, бабуся Паші
  4. 2005 — Терміново в номер — Раїса Віталійовна, мати Віки
  5. 2005 — Велике зло та дрібні капості — Марія Григорівна, директриса
  6. 2006 — Дев'ять місяців — старша медсестра
  7. 2006 — Міський романс — бабуся
  8. 2006 — Сищики — Любов
  9. 2007 — Солдати 13 — мама Староконя
  10. 2007 — На шляху до серця — Світлана Ковальова

Документальне кіно[ред. | ред. код]

  • «Жінки в житті Івана Буніна» (1994) — сценарій та акторська робота

Озвучування ролей та персонажів мультфільмів[ред. | ред. код]

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • Народна артистка РРФСР (1985)
  • Кінопремія «Золотий орел» (2004)
  • Орден Пошани (2005)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.416;(рос.)
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998, — С.737;(рос.)
  • Кинословарь. Т. 3. СПб., 2001. — С. 197—198.(рос.)