Теорема Коші про середнє значення
Теорема, що належить французькому математикові Огюстену Коші й називається узагальненою теоремою про скінченні прирости. Вона узагальнює теорему Лагранжа.
Якщо кожна з двох функцій та неперервна на проміжку та диференційовна в усіх внутрішніх точках цього проміжку і якщо, окрім того, похідна відмінна від нуля скрізь у проміжку , то на цьому проміжку знайдеться точка така, що має місце формула:
.
Формулу (1) називають узагальненою формулою скінченних приростів, або формулою Коші.
Перш за все покажемо, що . І справді, якщо б це було не так, то для функції на проміжку були б виконані умови теореми Ролля. Тоді б на проміжку знайшлася б точка така, що . Останнє суперечить умові теореми. Отже, , і ми маємо право розглянути наступну допоміжну функцію:
В силу умов, які накладено на функції та , функція неперервна на проміжку та знайдеться точка така, що
Маючи на увазі те, що
,
і використовуючи рівність (3) отримаємо:
Враховуючи, що з рівності (4) отримуємо формулу Коші:
Теорему доведено.
Формула Лагранжа є частковим випадком формули Коші (1), коли .
У формулі (1) зовсім не обов'язково вважати, що
Нехай f є неперервна функція на дійсніх числах яка визначена на випадковому інтервалі l. Якщо похідна функції f у кожної внутрішнії точки інтервалу l їснує і дорівнює нулю, f є постійна.
Доведення: візьмем на себе, що похідна функції f у кожної внутрішнії точки інтервалу l існує і дорівнює нулю. Нехай (a,b) є випадковій інтервал в l. Згідно з теоремой про середнє значення існує точка с в (a,b) така що:
Це означає, що f(a)=f(b). Так f є постійна в кожної точки інтервалу l, навіть якщо l є нескінченний.
F(t) є функція ℝ→ℝ×ℝ: F(t)=(f(t),g(t), t∈[a;b]. Існує деяка дотична до цієй функції така, що вона паралельна до прямої [(f(a);g(a)), (f(b);g(b))]
Якщо f(x), g(x) і h(x) є диференційовна функція на (a,b), яка їснує на [a,b], тоді визначимо
Тоді їснує таке с ∈ (a,b), що D'(c)=0.
Зауважимо, що
І якщо ми замінимо h(x)=1, це буде еквівалентно звичайній теоремі.
Доведення: функції D(a) і D(b) є визначникі матриць, які мають два однакових рядка, тому D(a)=D(b)=0. Згідно з теоремою Ролля їснує таке с∈ (a,b), що D'(c)=0
- Григорій Михайлович Фіхтенгольц. Курс диференціального та інтегрального числення. — 2024. — 2403 с.(укр.)
- Дороговцев А. Я. Математичний аналіз. Частина 1. — К. : Либідь, 1993. — 320 с. — ISBN 5-325-00380-1.(укр.)
- Завало С. Т. (1972). Елементи аналізу. Алгебра многочленів. Київ: Радянська школа. с. 462. (укр.)