Терський берег
| Терський берег | ||||
 | ||||
|
66°09′11″ пн. ш. 37°32′31″ сх. д. / 66.1531° пн. ш. 37.5419° сх. д. | ||||
| Країна |
 Росія | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Мурманська область | |||
| Тип | узбережжя | |||
  Терський берег Терський берег (Росія) | ||||
 | ||||
 Терський берег у Вікісховищі | ||||
Терський берег — назва південно-східного берега Кольського півострова від гирла Варзуги до мису Святий Ніс. Деякі джерела відносять до Терського берега і Кандалакський берег, вважаючи північно-західною межею вершину Кандалакської затоки Білого моря[1][2]. Загальна протяжність Терського берега — приблизно 500 км. Велика частина Терського берега лежить за північним полярним колом.
Основні річки, що стікають до моря через узбережжя, — Поной та Стрельна.
В адміністративному плані Терский берег розділений між Ловозерським і Терським районами Мурманської області.
Села Олениця, Кашкаранці, Кузомень, Тетрино, Чапома, П'ялиця, Лумбовка лежать на Терському березі. Узбережжя заселили не пізніше 13-го століття помори.
Терський берег входить до зони прикордонної безпеки, призначеної для захисту кордонів Російської Федерації від небажаної діяльності. Для відвідування зони необхідний дозвіл, виданий місцевим управлінням ФСБ.[3]
- ↑ https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Терский_берег Терський берег Енциклопедія Брокгауза та Ефрона
- ↑ Максимов С. В. Год на Севере. СПб., 1859.
- ↑ Приказ ФСБ РФ от 2 июня 2006 года N 240 "О пределах пограничной зоны на территории Мурманской области". Rossiyskaya Gazeta (Russian) . 2006.