Тетропіум Ґабрієла
| Тетропіум Ґабрієла | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Tetropium gabrieli Weise, 1905 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Тетро́піум Ґабріє́ла (лат. Tetropium gabrieli, Weise, 1905) — жук з родини Жуків-Вусачів.
Поширення[ред. | ред. код]
Хорологічно T. gabrieli є європейським видом в межах європейського зоогеографічного комплексу. Ареал охоплює гірські регіони Європи аж до південного Уралу. В районі Східних Карпат зустрічається дуже рідко в смерековому лісовому поясі.
Екологія[ред. | ред. код]
Дорослі комахи зустрічаються на свіжих вирубках, вітровалах, вмираючих, ошкурених та повалених деревах модрини (Larix decidua). Літ розпочинається в половині червня і триває до серпня. Поселяються в стовбурах ослаблених, ушкоджених, хворих дерев. Ходи личинок мають характерні гачкоподібні вигини.
Види роду Tetropium належать до найбільш еволюційно проґресивної гілки підродини Aseminae.
Морфологія[ред. | ред. код]
Імаго[ред. | ред. код]
Передньоспинка в T. gabrieli, на відміну від T. castaneum, матова. Її боки рашпілевидно поцятковані. Голова між вусиками без поздовжньої боріздки. Тіло чорне, іноді буре з так само забарвленими надкрилами. Вусики і ноги руді, часто чорні. Довжина тіла 8-12 мм.
Личинка[ред. | ред. код]
Передній край лобу личинки несе 6 епістомальних щетинок. Вусики 3-членикові. Вічок немає. Гіпостом біля гіпостомальних швів, майже, в 3 рази довший за ґулярну смугу. Мандибули з плавно вирізаним ріжучим краєм, без боріздкоподібних майданчиків. Вентральний і дорзальний зубці короткі, не гострі. Основа пронотуму та поверхня мозолів черевця, з дорзальної сторони, мають по 4, а з вентральної – 2 поздовжні боріздки. Поперечні боріздки непомітні. Дихальця дрібні, округлі, з 2 краєвими камерами. 9-й терґіт черевця з парою маленьких загострених урогомф, що сидять на спільній основі. Довжина - 18-25 мм, ширина 4,5-5 мм.
Життєвий цикл[ред. | ред. код]
Генерація – дворічна.
Література[ред. | ред. код]
- Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
- Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
- Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. "Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій". — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;