Тимчасовий уряд національної єдності та національного порятунку Камбоджі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тимчасовий уряд національної єдності та національного порятунку Камбоджі
Загальна інформація
Країна Камбоджа
Дата створення11 липня 1994
Попередні відомстваКоаліційний уряд Демократичної Кампучії
Дата скасування22 червня 1998
Підвідомчі органиВища рада національної оборони
Провінція Пайлін на карті Камбоджі

Тимчасовий уряд національної єдності та національного порятунку Камбоджі (англ. Provisional Government of National Union and National Salvation of Cambodia, PGNUNSC) — уряд у вигнанні, сформований членами Камбоджійської партії національної єдності (Червоні Кхмери Пол Пота) 11 липня 1994[1] у відповідь на відновлення Королівства Камбоджа.

Главою уряду (і водночас командувач збройних сил Червоних Кхмерів) був Кхіеу Сампхан, його заступником — Сон Сен. Іншими членами самопроголошеного уряду стали Чан Юран (колишній посол Кампучії в КНР), Мак Бен, Ін Сопхеап, Кор Бун Хенґ, Піч Чхенґ і Чун Чоеун (ексміністр охорони здоров'я Демократичної Кампучії).[2]

Під контролем сил PGNUNSC були провінції Пайлін і Преахвіхеа,[3] де і було проголошено. «Тимчасовою столицею» країни було оголошено місто Пайлін. PGNUNSC не мало міжнародного визнання, проте у 1996—1998 роках. підтримувало неформальні відносини з керівництвом КНР. PGNUNSC мало власну радіостанцію, яка вела мовлення на підконтрольних Червоних Кхмерам територіях.[4]

Смерть Пол Пота у квітні 1998 року призвела до загального занепаду руху Червоних Кхмерів. У зв'язку з цим Кхієу Сампхан і Та Мок прийняли рішення про розпуск уряду 22 червня 1998 року.[5]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. United States Foreign Broadcast Information Service. Daily report: East Asia. Index, Volume 16, Part 2. NewsBank. 1996. p. 456.
  2. International Federation of Social Science Organizations. Transition Regimes: Political and Socio-Economic Transformations. 1998. p. 157.
  3. Alan John Day. Political Parties of the World. 1996. p. 110.
  4. Human Rights Watch. Cambodia At War. 1995. p. 25.
  5. Sucheng Chan. Survivors: Cambodian Refugees in the United States. Chicago, IL: University of Illinois Press. 2004. p. 255.