Очікує на перевірку

Тойохара Тіканобу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тойохара Тіканобу
яп. 楊洲周延
Народився1838[1][2][…]
Едо, Японія
Помер1912[1][2][…]
·рак шлунка
Країна Японія
Діяльністьхудожник, художник укійо-е
Alma materNabeta Gyokueid
Відомі учніNobukazu Yōsaid і Reika Kikkawad
Знання мовяпонська[4]
Жанрgosho-ed
У цьому японському імені прізвище (Тоехару) стоїть перед особовим ім'ям.

Тойохара Тіканобу (яп. 豊原周延, 18381912) — японський художник, майстер укійо-е.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Один з останніх художників періоду розвитку укійо-е. Хасімото Наойосі (справжнє ім'я) служив васалом роду Сакакібара, який володів князівством Такада в провінції Етіго. Після падіння сьогунату Токугава приєднався до війська Сьогітай [en] і бився в битві при Уено [en]. Потім він приєднався до прихильників сьогунату Токугава в Хакодате, де він брав участь в битві при Хакодате [en], обороняючи форт П'ятибастіонну фортецю під керівництвом Еномото Такеакі і Оторі Кейсуке [en]. Після капітуляції Сьогітая поміщений під варту в князівстві Такада.

У 1875 вирішив зайнятися живописом і вчився цьому в Едо в школі Кано, потім, захопившись ксилографією, поступив в майстерню Тойохара Кунітікі. Згідно з японським звичаєм він взяв прізвище вчителя та псевдонім, що починається з останнього ієрогліфа його імені.

Сюжетами картин, на відміну від театральної тематики його вчителя, стали сцени з минулого і сучасного життя Японії, японська міфологія, жінки та діти, події китайсько-японської війни 1894-1895.

Виконував також гравюри з портретами імператорської сім'ї й її оточення, а також на заборонену раніше тему звичаїв і поведінки жінок, що живуть в палаці мікадо. Крім того він зображував нові віяння епохи Мейдзі: аристократки, одягнені по європейській моді, подорожі японців за кордон, концерт європейського оркестру й інші. Серед його серій виділяються «Образи благородних жінок в епоху Токугава», «Нрави та звичаї Едо», «Сніг, місяць і квіти».

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • «Велика Російська енциклопедія» та проект «Японія сьогодні».

Посилання

[ред. | ред. код]