Три Корони (гора)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Три Корони

49°24′48″ пн. ш. 20°24′51″ сх. д. / 49.41360000002777753° пн. ш. 20.41440000002777921° сх. д. / 49.41360000002777753; 20.41440000002777921Координати: 49°24′48″ пн. ш. 20°24′51″ сх. д. / 49.41360000002777753° пн. ш. 20.41440000002777921° сх. д. / 49.41360000002777753; 20.41440000002777921
Країна  Республіка Польща
Тип гірський хребет і вершина місцевості
Висота 982 м
Три Корони. Карта розташування: Польща
Три Корони
Три Корони
Три Корони (Польща)
Мапа
CMNS: Три Корони у Вікісховищі
Пік з оглядовим майданчиком
Три Корони з Sokolicy
Три Корони і Facimiech
Вид з Палениці

Три Корони (пол. Trzy Korony, словац. Tri Koruny) – гора, у гірському масиві Три Корони[de], Середні П'єнінини[pl], гірський хребет П'єніни з висотою 982 м, Вершина знаходиться на за 500 м над долиною Дунаєць.

Топографія

[ред. | ред. код]

Приблизно 500 метрів височить гора над навколишніми ділянками. Гора являє собою п'ять скель , створених з міцних вапняків[1]:

  • Окронгліца – найвища гора, 982 м. На ній розташований оглядовий майданчик з бортами. Одночасно може знаходитися близько 30 осіб. (982 м.)
  • Плоский Рок – 950 метрів. Розташована на південний-схід від Окронгліци.
  • Над Садами – 940. м. На південний захід від Окронгліци.
  • Ваша Скеля – 920 м. На цій схелі гніздяться рідкісні птахи.
  • Нижня Окронгліца – розташована на південь від найвищої вершини і нижча від неї на 80 метрів. З цієї вершини раніше вивчали лінію горизонту.

Гірський масив Три Корони обмежений трьома проходами: перевал Композиція відділяє його від масиву Чорштиньскі П'єніни, Верхній Лазек від групи Залисин, Косзаржиска від Гострого Верху. Південно-західні схили уриваються в Ущелину Шопчаньского, альпи до Дунайця, в долину Пенінского Потоку. В масиві є кілька галявин: галявина Вертеп, галявина П'єніни, Косзаржиска і Клейчина.

Природа

[ред. | ред. код]

Схили, покриті лісом, глибокими долинами та струмками. В масиві Три Корони багато рідкісних видів рослин, це є результатом того, що скрізь недоступні терни. Знайдено 7 видів рослин, які зустрічаються, тльки в Пенінах. Виявлено наступні види рідкісних рослин Польщі: Комашник мухоносний, кизильник чорний, кульбаба пенінської, мокриця, чортополох , чортополох розумниця, геліантемія альпійська скельна, синюха блакитна, оливка Завадського[2]. Крім них зустрічаються чисельні і рідкісні види скельних рослин Кальцефіли, в тому числі розідник великий, який є носієм личинок рідкісного пенінского метелика Аполлон (комаха)[3].

Історія

[ред. | ред. код]

Три Корони спочатку називали Пенінами. Кроненберг переклали російською у 1834 як Корона, а з 1860 почали вживати назву Три Корони. В 1842 році почали прокладатися неофіційні маршрути. А вже в 1906 р. прокладено перший маршрут для туристів на вершину. У 1929 р. Три Корони були викуплені урядом з приватної власності. В 2007 в Словацькому фільмі "Вовкодав з роду Сірих Псів" режисер використав краєвид вершини Три Корони.

Туризм

[ред. | ред. код]

Одне з найбільш привабливих туристичних місць в Польщі визнане Три Корони- в Пенінах. З оглядового майданчика на Окронгліци, відкривається вид на Дунайця, Пенінський Національний Парк, а також на Татри, сондецькие Бескиди, Горці, живецкі Бескиди і Списька Маґура. В сонячну погоду видно за 63 км бабя-гура. Понад 60 тисяч туристів відвідують Три Корони в сезон.

Біля південного підніжжя Трьох Корон є гуртожиток "Три Корони".

Туристичні маршрути

[ред. | ред. код]

На щит Три Корони здійснюється багато маршрутів. Всі туристичні маршрути ведуть до перетинання стежок під Трьома Коронами, до оглядової платформи на Окронгліці. Підйом в туристичний сезон сплачується, а також дає право на в'їзд до Соколиці. У гарну погоду тут створюються великі черги. [1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Józef Nyka: Pieniny. Przewodnik. Wyd. IX. Latchorzew: Wyd. Trawers, 2006. ISBN 83-915859-4-8. 
  2. Zbigniew Mirek, Halina Piękoś-Mirkowa: Czerwona księga Karpat Polskich. Kraków: Instytut Botaniki PAN, 2008. ISBN 978-83-89648-71-6. 
  3. Kazimierz Zarzycki, Roman Marcinek, Sławomir Wróbel: Pieniński Park Narodowy. Warszawa: Multico Oficyna Wyd., 2003. ISBN 83-7073-288-7. 

Література

[ред. | ред. код]
  • Józef Nyka, Pieniny. Przewodnik. Wyd. IX. Latchorzew: Wyd. Trawers, 2006. ISBN 83-915859-4-8.
  • Anna Siwicka, Pieniński Park Narodowy. Pieniny polskie i słowackie. Mapa 1:25 000, 1:15 000. Kraków: Wyd. Kartograficzne Polkart 2006/07. ISBN 83-87873-07-1.
  • Kazimierz Zarzycki, Roman Marcinek, Sławomir Wróbel, Pieniński Park Narodowy. Warszawa, Multico publishing, 2003. ISBN 83-7073-288-7.

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]
Opisana panorama 360° z Trzech Koron