Комашник мухоносний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Комашник мухоносний
Ophrys insectifera (habitus).jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Орхідні (Orchidaceae)
Рід: Комашник (Ophrys)
Вид: Комашник мухоносний
Біноміальна назва
Ophrys insectifera
L., 1753
Синоніми
Офрис мухоносний[1]
офрис мухоносна[1]
бровни́к мухоносний[1]
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Ophrys insectifera
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Ophrys insectifera
EOL logo.svg EOL: 1136493
IPNI: 647942-1
IUCN logo.svg МСОП: 175957
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 145946

Комашник мухоносний, офрис комахоносна, офрис комахоносний (Ophrys insectifera L., 1753) — рослина з родини зозулинцевих, або орхідних (Orchidaceae).

Квітка комашника мухоносного
Комашник мухоносний в процесі запилення
Комашник мухоносний у Тауберленді, Німеччина
Комашник мухоносний на латвійській поштовій марці

Загальна біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Геофіт. Бульби кулясті або еліптичні, рослини 20-35 см заввишки, у нижній частині з 2-3 листками. Листки довгасто-ланцетні або довгасті, гострі або тупуваті, сизувато-зелені; верхній обгорнений довкола стебла у вигляді піхви. Колос з 2-10 (рідко з більшою кількістю) квіток, рідкий; приквітки трав'яні, лінійно-ланцетні, загострені, нижні довші від квітки, верхні однакової довжини із зав'яззю. Зовнішні листочки оцвітини довгасто-яйцеподібні, світо-зелені, з трьома жилками; верхній — увігнутий; внутрішні бокові значно коротші, лінійні, з відігнутими назад краями, з однією жилкою, дрібно-опушені, червоно-бурі. Губа довгасто-оберненояйцеподібна, трилопатева, з двома маленькими боковими лопатями й середньою більшою, на кінці виїмчастою лопаттю, пурпурово-бура, бархатиста, з квадратною голубуватою голою плямою посередині.

Цвіте в червні, плодоносить у серпні. Розмножується насінням.

Поширення[ред. | ред. код]

Скандинавія, Західна та Атлантична Європа, західна частина Східної Європи, Балкани.

В Україні був відомий з чотирьох місцезростань на Розточчі й Опіллі, траплявся зрідка на Північному Поділлі, у Прикарпатті (Ґорґани), Зовнішніх Карпатах, наводиться для Закарпатської та Чернівецької (Прикарпаття) областей. Крім локалітету на Опіллі, усі решта відомі лише за літературними даними. Адміністративні регіони: Львівська область, Івано-Франківська область, Тернопільська область, Закарпатська область, Чернівецька область.

Місця зростання[ред. | ред. код]

Світлі ліси, узлісся, вогкуваті луки на схилах на карбонатному підґрунті. Здебільшого в угрупованнях, зі значною участю термофільних лучних і лучно-степових елементів. Угруповання кл. Molinio-Arrhenatheretea, Trifolio-Geranietea. Мезофіт, факультативний кальцефіл.

Чисельність в Україні[ред. | ред. код]

На сьогодні невідома. Протягом останніх майже 100 років рослин не знаходили у відомих оселищах, можливо, вони зникли.

Причини зміни чисельності[ред. | ред. код]

Зміни режиму територій, випасання худоби, випалювання, можливо — зміни стану популяцій комах — консортів.

Природоохоронний статус[ред. | ред. код]

Зникаючий.

Заходи охорони[ред. | ред. код]

Занесено до Додатку II CITES. Один з відомих локалітетів розташований на території пам'ятки природи місцевого значення «Чортова гора» в Івано-Франківській області. Решта локалітетів, для яких наводився вид, розташовані поза природоохоронними територіями.

Необхідні подальші ретельні пошуки виду в природних оселищах. Заборонено збирання рослин, порушення умов виростання, терасування, заліснення схилів, проведення інтенсивного випасання худоби.

Наукове значення[ред. | ред. код]

Реліктовий європейсько-середземноморський вид в ізольованих локалітетах на східній межі ареалу.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Раритетний фітогенофонд західних регіонів України (созологічна оцінка й наукові засади охорони) / С. М. Стойко, П. Т. Ященко, О. О. Кагало, Л. І. Мілкіна, Л. О. Тасєнкевич, М. М. Загульський / За ред. С. М. Стойка, П.Т. Ященка, О. О. Кагала. — Львів: Ліга-Прес, 2004. — 232 с.
  • Смольянинова Л. А. Сем. Orchidaceae Juss. — Ятрышниковые // Флора европейской части СССР. Л., 1976. Т. 2.

Джерела[ред. | ред. код]


Посилання[ред. | ред. код]