Трибрахій

Стопи

двоскладові
˘ ˘	пірихій
˘ ¯	ямб
¯ ˘	хорей, трохей
¯ ¯	спондей
трискладові
˘ ˘ ˘	трибрахій
¯ ˘ ˘	дактиль
˘ ¯ ˘	амфібрахій
˘ ˘ ¯	анапест
˘ ¯ ¯	бакхій
¯ ¯ ˘	антибакхій
¯ ˘ ¯	амфімакр, кретик
¯ ¯ ¯	молос
чотирискладові
¯ ˘ ˘ ¯	хоріямб, хореямб
¯ ˘ ˘ ˘	пеан, пеон

Трибрахій (дав.-гр. τρίβραχυς, від «τρίβραχυς» — три, «βραχύς» — короткий) — в античному віршуванні — стопа на три мори, що складається з трьох коротких складів (U U U), застосовувалася як варіація рівнозначних їй стоп ямба та хорея. У новітньому віршуванні цей термін використовується на позначення відсутнього наголосу у стопі амфібрахія чи анапеста, найчастіше на першій стопі дактиля. У поезії XX століття така особливість спостерігається і в середині верса.

Джерела

• Літературознавча енциклопедія / Автор-укладач Ю. Ковалів: У 2 т. / К., 2007, том 2. — С. 498.

Посилання

• Трибрахій // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 498.