Координати: 43°21′14″ пн. ш. 19°57′50″ сх. д. / 43.3538° пн. ш. 19.9638° сх. д. / 43.3538; 19.9638

Увац (резерват природи)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Спеціальний резерват природи Увац
Меандри Увца
43°21′14″ пн. ш. 19°57′50″ сх. д. / 43.3538° пн. ш. 19.9638° сх. д. / 43.3538; 19.9638
Країна Сербія
РозташуванняСербія
Найближче містоНова-Варош, Сєніца
Площа7.543га
Засновано1971 рік
Увац (резерват природи). Карта розташування: Сербія
Увац (резерват природи)
Увац (резерват природи) (Сербія)
Мапа

CMNS: Увац у Вікісховищі

Спеціальний природний заповідник Увац (серб. Специјални резерват природе Увац) є природним заповідником категорії, розташований на території південно-західної Сербії[1]. Він займає площу 7453 га і включає частини територій муніципалітетів Нова-Варош і Сєніца[2]. З 1971 року перебуває під охороною держави, як природне надбання виняткової важливості[3].

Особливості

[ред. | ред. код]

Резерват Увац являє собою унікальну морфологічну одиницю Староволоської височини, яка представлена каньйонною долиною річки Увац. Вона прорізала затиснуті меандри відносної висоти до ста метрів. Заповідник розкинувся між двома горами - Златар на південному заході і Явор на північному сході. У рельєфі переважають карстові форми, представлені численними воронками, затоками, ямами та печерами. Найвідомішою є печерна система Уша з протоками довжиною 6185 м[4]. Тут розташована Крижана печера.

Рослинний і тваринний світ

[ред. | ред. код]

Птахи

[ред. | ред. код]
Білоголовий сип

Заповідник характеризується винятковим біорізноманіттям. Найважливішою особиною цих територій є білоголовий сип, вид орла-стерв'ятника з великими розмірами (розмах крил до трьох метрів)[5]. Уздовж каньйону річки Трешніца це єдине місце проживання цього птаха в Сербії. У заповіднику налічується близько 300 особин, їх унікальний раціон харчування відрізняється специфічністю. А саме, вони харчуються тільки трупами мертвих тварин, тому є важливою ланкою в харчовому ланцюгу. Наразі на території цієї території зареєстровано 104 види птахів, серед них: беркут (Aquila chrysaetos), орлан змієїд (Cricaetus gallicus), сапсан (Falco peregrinus), крех (Mergus merganser), деркач лучний (Crex crex) та інші [6]. Найбільше на Балканах місце гніздування великого креха знаходиться в заповіднику Увац.

Решта животного світу

[ред. | ред. код]

Ці території характеризуються наявністю одинадцяти видів риб (струмкова форель, головень, скоболь ) і кількох видів ссавців, що знаходяться під загрозою зникнення[7]. У заповіднику зафіксовано наявність 219 різних таксонів рослин. З них три види мають міжнародне значення, декілька знаходяться під охороною, а понад 50 видів мають лікувальні властивості[8]. Значною є присутність інших тварин, таких як рись ( Lynx lynx ), видра (Lutra lutra) та кажани. Печери Увац є єдиним середовищем існування ендемічних видів комах родів Remyella та Duvalius, а також багатоніжок Haasea lacusnigri microcorna[6].

Захист

[ред. | ред. код]

Спеціальний природний заповідник Увац був створений у 1971 році в Павловича Брод площею 267 га. Протягом 1995 року заповідна територія була значно розширена приблизно в десять разів (2717 га), щоб набути остаточної форми та розміру у 2006 році [9]. Заповідником керує Фонд захисту хижих птахів «Белоголовий гриф» у місті Нова-Варош[10]. Оскільки цей актив має виняткову важливість, будь-яка діяльність, яка може завдати шкоди екосистемі, суворо заборонена.

Галерея

[ред. | ред. код]


Див.також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. СРП Увац. Uvac.org.rs. Архів оригіналу за 19.02.2012. Процитовано 10.3.2012.
  2. Територија резервата. Uvac.org.rs. Архів оригіналу за 19.02.2012. Процитовано 10.3.2012.
  3. Заштићено подручје. Uvac.org.rs. Архів оригіналу за 19.02.2012. Процитовано 10.3.2012.
  4. Морфолошке одлике. Uvac.org.rs. Архів оригіналу за 19.02.2012. Процитовано 10.3.2012.
  5. Белоглави суп. Uvac.org.rs. Архів оригіналу за 19.02.2012. Процитовано 10.3.2012.
  6. а б Амиџић (2011). Заштићена природна добра Србије (вид. друго). Београд: Министарство животне средине, рударства и просторног планирања; Завод за заштиту природе Србије. с. 280. ISBN 978-86-80877-39-6. {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  7. Живи свет. Uvac.org.rs. Архів оригіналу за 19.02.2012. Процитовано 10.3.2012.
  8. Флора. Uvac.org.rs. Архів оригіналу за 19.02.2012. Процитовано 10.3.2012.
  9. Историјат. Uvac.org.rs. Архів оригіналу за 19.02.2012. Процитовано 10.3.2012.
  10. Заштита и брига. Uvac.org.rs. Архів оригіналу за 19.02.2012. Процитовано 10.3.2012.

Література

[ред. | ред. код]
  • Амиџић (2011). Заштићена природна добра Србије (вид. друго). Београд: Министарство животне средине, рударства и просторног планирања; Завод за заштиту природе Србије. с. 280. ISBN 978-86-80877-39-6. {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)

Посилання

[ред. | ред. код]