Фаетон червонохвостий
Фаетон червонохвостий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Phaethon rubricauda Boddaert, 1783 | ||||||||||||||||
Мапа поширення виду | ||||||||||||||||
Синоніми[2] | ||||||||||||||||
Phaethon phoenicuros Gmelin 1789 Phaëthon novae-hollandiae Brandt, 1840 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Фаетон червонохвостий[3] (Phaethon rubricauda) — вид морських птахів родини фаетонових (Phaethontidae).
Вид поширений у тропічних широтах Індійського і Тихого океану.
Стрункий птах завдовжки 95-104 см, включаючи 35-сантиметровий хвіст. Розмах крил 110—120 см. Основне оперення білого кольору. Від дзьоба до потилиці через очі проходить чорна смуга. Дзьоб червоний. Вузькі та довгі опахала двох центральних кермових червоного кольору.
Живиться рибою, кальмарами та крабами. Трапляється поодинці або парами. У зграї збирається в шлюбний період.
Розножується на невеликих тропічних островах. Єдине пурпурово-коричневе яйце відкладає на землю або виступ скелі. Насиджують обидва батьки. Інкубація триває 41-45 днів. Батьки доглядають пташенят впродовж 12-13 тижнів.
- ↑ BirdLife International (2016). Phaethon rubricauda. IUCN Red List of Threatened Species. IUCN. 2016: e.T22696641A93576304. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T22696641A93576304.en. Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 7 April 2018.
- ↑ Gill, B.J.; Bell, B.D.; Chambers, G.K.; Medway, D.G.; Palma, R.L.; Scofield, R.P.; Tennyson, A.J.D.; Worthy, T.H. (2010). Checklist of the birds of New Zealand, Norfolk and Macquarie Islands, and the Ross Dependency, Antarctica (вид. 4th). Wellington, New Zealand: Te Papa Press and Ornithological Society of New Zealand. с. 136—37. ISBN 9781877385599.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Marchant, S.; Higgins, P.G., ред. (1990). Phaethon rubricauda Red-tailed Tropicbird (PDF). Handbook of Australian, New Zealand & Antarctic Birds. Volume 1: Ratites to ducks; Part B, Australian pelican to ducks. Melbourne, Victoria: Oxford University Press. с. 935—44. ISBN 978-0-19-553068-1. Архів оригіналу (PDF) за 7 травня 2019. Процитовано 11 липня 2019.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |