Феротитан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фе́ротита́н — феросплав, що містить до 35 або більше 60 % Ti, 1–7 % Al, 1–4,5 % Si, до 3 % Cu (решта Fe і домішки). Отримують позапічним алюмінотермічним способом з концентрату ільменіту і титанових відходів (низькопроцентний феротитан) або сплавом в електричній печі залізних і титанових відходів (високопроцентний феротитан).

Феротитан застосовують для розкислювання і легування сталі.

Література[ред. | ред. код]

  • Мовчан В. П., Бережний М. М. Основи металургії. — Дніпропетровськ : Пороги. 2001. — 336 с.