Флеш-фотоліз
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Флеш-фотоліз або імпульсний фотоліз (англ. flash photolysis, рос. импульсный фотолиз) — спектроскопічний метод вивчення структури транзієнтів та кінетики їх перетворень, в якому для отримання транзієнтів використовується дія сильного й короткого світлового імпульсу.
Метод був розроблений у 1949 році Манфредом Ейгеном, Роналдом Норрішем та Джорджем Портером, за що у 1967 році отримали Нобелівську премію з хімії.
Джерела[ред. | ред. код]
- Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
Посилання[ред. | ред. код]
- IUPAC: Флеш-фотоліз. (англ.)
|
Це незавершена стаття з фізичної хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |