Хуан Карлос Вердеаль
Хуан Карлос Вердеаль | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 29 травня 1918 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Пуерто-Мадрин, Аргентина | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 1999 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ріо-де-Жанейро | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Аргентина | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | фланговий півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
«Уракан» (Комодоро-Рівадавія) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Хуан Карлос Вердеаль (ісп. Juan Carlos Verdeal, 29 травня 1918, Пуерто-Мадрин — жовтень 1999, Ріо-де-Жанейро) — аргентинський футболіст, що грав на позиції флангового півзахисника за низку південноамериканських і європейських команд.
По завершенні ігрової кар'єри — тренер.
Народився 29 травня 1918 року в місті Пуерто-Мадрин. Вихованець футбольної школи клубу «Уракан» (Комодоро-Рівадавія).
У дорослому футболі дебютував 1938 року виступами за команду «Естудьянтес», в якій провів три сезони.
Згодом з 1941 по 1945 рік грав у Бразилії за «Флуміненсе», «Канто до Ріо» та «Жувентус Сан-Паулу». У складі комнади першого у 1941 році ставав переможцем Ліги Каріока.
Погравши у 1945–1946 роках за венесуельський «Дос Камінос», перебрався до Європи, приєднавшись 1946 року до італійського «Дженоа». Відіграв за генуезький клуб лише чотири сезони, взявши участь у менш ніж 100 мачтах першості, проте встиг справити позитивне враження на вболівальників і експертів. Значно пізніше, у 2013 році, був включений до символічного найкращого складу «Дженоа» за його 120-річну на той час історію[1].
Завершував ігрову кар'єру у Франції, де протягом 1950—1951 років захищав кольори «Лілля», а в 1951—1953 роках — «Валансьєнна».
Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 1962 року, очоливши тренерський штаб клубу «Расінг» (Авельянеда).
Пізніше, 1966 року, тренував «Альмагро».
Помер у жовтні 1999 року на 82-му році життя в бразильському Ріо-де-Жанейро.
- Переможець Ліги Каріока (1):
- «Флуміненсе»: 1941
- ↑ Hall of Famers 2013 « Genoa Cfc – Official Website. genoacfc.it. 15 жовтня 2014. Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 10 листопада 2021.
- Дані про гравця в «Енциклопедії футболу». [Архівовано 24 лютого 2020 у Wayback Machine.] (італ.)
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 29 травня
- Народились 1918
- Померли 1999
- Аргентинські футболісти
- Аргентинські футбольні тренери
- Футболісти «Естудьянтес» (Ла-Плата)
- Футболісти «Флуміненсе»
- Футболісти «Канто до Ріо»
- Футболісти «Жувентус Сан-Паулу»
- Футболісти «Дос Камінос»
- Футболісти «Дженоа»
- Футболісти «Лілля»
- Футболісти «Валансьєнна»
- Тренери ФК «Расинг» (Авельянеда)
- Тренери ФК «Альмагро»
- Аргентинські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери у Бразилії
- Футбольні легіонери у Венесуелі
- Футбольні легіонери в Італії
- Футбольні легіонери у Франції