Лілль (футбольний клуб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лілль
Logo LOSC Lille.svg
Повна назва Футбольний клуб Лілль
Прізвисько Мастифи (фр. Les Dogues)
Засновано 1944
Населений пункт Лілль, Франція Франція
Стадіон П'єр-Моруа
Вміщує 50 186
Президент Люксембург Жерар Лопес
Головний тренер Франція Крістоф Галтьє
Ліга Ліга 1
2017/18 17-те
Домашня
Виїзна
Запасна

Лілль (фр. Lille Olympique Sporting Club) — професіональний французький футбольний клуб з міста Лілль.

Історія[ред. | ред. код]

Початок історії[ред. | ред. код]

Футбольний клуб «Лілль» був утворений після злиття «Лілльського Олімпіка» та «Спортінг Клуб де Фів». «Лілль» одразу ж вийшов на провідні позиції у Франції. У 1945-55 роках «Лілль» двічі стає чемпіоном та чотири рази здобуває срібло чемпіонату Франції, а також сім разів виходить у фінал Кубка Франції, здобувши при цьому п’ять Кубків. Однак з 1955 року почався занепад команди і виліт у Другий дивізіон. Лише у 1970-их роках «Лілль» оговтався і повернувся до еліти. Однак клуб був приречений на, як кажуть у Франції, йо-йо між 1 та 2 дивізіонами.

Кінець ХХ[ред. | ред. код]

У 1980-90-их роках «Лілль» став середняком Першого дивізіону, час від часу вилітаючи на практику забивання голів, у Другий дивізіон. Неабиякий прогрес «Лілля» фани побачили у 1999-2002 роках, одразу після того, як нова влада міста знайшла фінансування для футбольної команди. «Лілль» пробивається до Ліги чемпіонів, звідки вилітає у Кубок УЄФА і там продовжує достойний виступ. «Лілль» двічі проходить до однієї восьмої Кубка УЄФА і кладе у свою скарбницю трофеїв Кубок Інтертото.

Початок ХХІ століття[ред. | ред. код]

Друга спроба у Лізі чемпіонів у 2005 році знову завершується на груповій стадії. У 2006 році «Лілль» знову виступає у Лізі чемпіонів і стає першою французькою командою, яка переграла «Мілан» на його полі. «Лілль» пройшов до однієї восьмої, де поступився «Манчестер Юнайтед». Успішний сезон 2005-06 поповнився бронзою чемпіонату Франції.

У 2007-08 команду покинули численні лідери. Навіть після підсилення нідерландським нападником Патріком Клюйвертом, «Лілль» втрачає позиції у Чемпіонаті Франції. Через рік клуб покидає чергова група гравців основного складу. Ціла низка футболістів впродовж кількох років переходила з «Лілля» у «Ліон», що, ймовірно, зумовлено добрими відносинами президентів двох клубів.[1]

У сезоні 2008-09 «Лілль» посів 5-е місце в чемпіонаті, що дало команді право взяти участь у Лізі Європи наступного сезону. У тому розіграші турніру французька команда дійшла до 1/8 фіналу, де за сумою результатів двох матчів (1:0 і 0:3) поступилася дорогою англійському «Ліверпулю».

А вже у сезоні 2009-2010 «Лілль» повертається у групу лідерів завершивши чемпіонат на 4-му місці і знову вийшов в єврокубки. В Лізі Європи 2010-11 «доги» знову змогли вийти з групи, але програли в 1/16 фіналу голландському ПСВ (2:2, 1:3). На внутрішній же арені сезон вийшов ще найвдалішим. Перемігши 19 квітня 2011 року в півфіналі Кубка Франції «Ніццу», «Лілль» вперше з 1955 року пробився до фіналу цього турніру. 14 травня команда Руді Гарсії на стадіоні «Стад де Франс» переграла столичний «Парі Сен-Жермен» та стала володарем національного кубка. У чемпіонаті 2010—2011 «Лілль» перебував серед лідерів, з 13-го туру не опускався нижче 2-го місця. Зігравши в 37-му турі внічию все з тим же ПСЖ, команда Гарсії за тур до закінчення чемпіонату забезпечила собі чемпіонський титул (третій в історії та перший з 1954 року).

Після сезону 2012-2013 головним тренером став Рене Жірар. На цьому посту спеціаліст замінив Руді Гарсію, який очолив італійську Рому.

Протягом чемпіонату 2013-2014 команда постійно перебувала у зоні єврокубків і в підсумку посіла 3-тє місце, що дозволило зіграти у кваліфікації Ліги Чемпіонів[2]. Головною запорукою успіху можна назвати гру голкіпера Вінсента Еньєама, який видав неймовірну суху серію довжиною в 11 матчів (1063 хвилини), ледь не побивши рекорд воротаря Бордо початку 90-х Гаетана Юара[3].

Сезон 2014/2015 розпочався із кваліфікаційних матчів Ліги Чемпіонів. Лілль успішно пройшов 3-й раунд, у двоматчевому протистоянні подолавши швейцарський Грассхоппер (2:0 перемога в гостях та нічия 1:1 вдома)[4]. Наступним суперником перед груповим турніром ЛЧ став португальський Порту, який переконливо розібрався з французьким суперником, відправивши Лілль до Ліги Європи. Команда Рене Жірара поступилась і вдома (0:1) і в гостях (0:2)[5]. В груповому раунді ЛЄ Лілль в шести матчах набрав 4 очки і посів останнє місце. А чемпіонат команда закінчила на 8-му місці.

2015 - наш час[ред. | ред. код]

У травні 2015 року після відставки Рене Жірара новим головним тренером клубу став Ерве Ренар. Угода з 46-річним французьким фахівцем розрахована до кінця сезону-2017/18.
11 листопада на офіційному сайті клубу було оголошено про розірвання конракту з Ренаром. В повідомленні містились причини такого рішення: "Шістнадцяте місце Лілля в турнірній таблиці після тринадцяти зіграних поєдинків не відповідає цілям клубу"[6]. 22 листопада на офіційному сайті клубу оголосили, що головним тренером "догів" буде Фредерік Антонетті[7].

У січні 2017 Мішель Сейду продав клуб люксембурзькому бізнесменові, колишньому власнику команди "Формули-1" Жерару Лопесу. В останньому матчі Сейду як президента "Лілль" обіграв в 1/32 Кубка Франції "Ексельсіор" 4-1.[8]

Поточний склад[ред. | ред. код]

Станом на 31 грудня 2017[9]

Позиція Гравець
1 Словаччина ВР Адам Якубек
30 Буркіна-Фасо ВР Куаку Коффі
16 Франція ВР Майк Меньян
2 Франція ЗХ Кевін Малькуі
3 Парагвай ЗХ Хуніор Алонсо
15 Португалія ЗХ Едгар Іє
25 Франція ЗХ Фоде Балло-Туре
27 Марокко ЗХ Хамза Менділ
5 Франція ЗХ Адама Сумаоро
11 Бразилія ПЗ Луїс Араужо
Позиція Гравець
6 Франція ПЗ Ібрагім Амаду
14 Франція ПЗ Імад Фараж
17 Франція ПЗ Валер Полле
23 Бразилія ПЗ Тьяго Мендес
20 Бразилія ПЗ Тьяго Майя
21 Малі ПЗ Ів Біссума
26 Франція ПЗ Фаре Балулі
29 Малі ПЗ Ромінідже Куаме
33 Франція ПЗ Бубакарі Сумаре
10 Франція НП Яссін Бенз'я
7 Нідерланди НП Анвар Ель-Газі
9 Аргентина НП Есекьєль Понсе
19 Франція НП Ніколя Пепе

Досягнення[ред. | ред. код]

Відомі футболісти[ред. | ред. код]

Франція
Албанія
Вірменія
Австралія
Бельгія
Болгарія
Камерун
Кот-д'Івуар
Заїр
Угорщина
Данія
Гана
Греція
Гвінея
Марокко
Нідерланди
Сенегал
Словенія
Нігерія
Туреччина
Швеція
Югославія
Швейцарія



Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Франція, футбольний клуб ‘Лілль’ (українською). ua-gol.com. Процитовано 15 грудня 2015. 
  2. Лига 1. Лилль пробивается в ЛЧ, Лион сыграет в ЛЕ, Сошо вылетает (рос). football.ua. Процитовано 04.04.2015. 
  3. Лига 1. Итоги полугодия (рос). football.ua. Процитовано 04.04.2015. 
  4. ЛЧ. БАТЭ, Стандард, Марибор и Лилль пробиваются в следующий раунд
  5. Порту уверенно прошел Лилль
  6. Лілль звільнив Ренара (російською). football.ua. Процитовано 18 литопада 2015. 
  7. Лілль знайшов нового тренера (російською). football.ua. Процитовано 3 грудня 2015. 
  8. Без права на поражение (російською). радио "Соль". Процитовано 30 січня 2017. 
  9. ЛИЛЛЬ (російською). Футбол на Куличках. Процитовано 31 грудня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]