Цетляк Станіслав Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станіслав Цетляк
Народився1937(1937)
Любівка
Помер1993(1993)
Слов'янськ
Діяльністьписьменник
Мова творівукраїнська

Станіслав Цетляк (1937, Любівка, Волноваського р-н — 1993, Слов'янськ) — письменник, літературознавець Донеччини.

Біографія

[ред. | ред. код]

Після закінчення школи протягом року працює на будівництві каналу Сіверський Донець. Надалі працював на цілині в Казахстані, куди подався після 2-х років армії. У 1959 році вирішує отримати філологічну освіту, для чого подається до Львова. У цей час друкувався у «Вільній Україні». У 1964 році отримує посаду вчителя в м. Макіївка Донецької області. Друкується в «Комсомольці Донбасу». Станіслав Цетляк викладав у Криворізькому педінституті[1] . 1988 року Цетляк став кандидатом філологічних наук, захистивши дисертаційну роботу «Проблема соотношения литературы и народного сознания в художественном мышлении Л. Н. Толстого» : автореферат 10.01.01 Тартуський державний університет. Тарту, 1988.

1965 року у видавництві «Донбас» виходить дебютна збірка творів «А світ такий великий», що вміщувала 8 творів та передмову М. Лісовської. Дослідниця порівняла 28-річного новеліста з В. Стефаником — парадигматична стильова платформа. У журналі «Літературна Україна» з'являється компліментарна стаття Л. Бойка «Не треба красивості»(1985, № 82). Ця перша і остання збірка мала наклад у 9800 примірників. Відомо, що у 1966 Станіслав Цетляк готує нову збірку — «Одинокість», яка вміщує вже 27 творів.

Помер у Кривому Розі.

Твори

[ред. | ред. код]
  1. «Волейбол».
  2. «Блакитний автобус».
  3. «А світ такий великий».
  4. «Захмелене сонце».
  5. «Перша прелюдія».
  6. «Дід Мусій».
  7. «Бджоли летять у сонце».

+ 8-ий твір.

Особливості стилю

[ред. | ред. код]

Лаконізм у виражальних засобах, увага до експресіоністичної деталі, особлива світоглядна позиція.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Взгляд на литпроцесс из Кривого Рога (рос.). Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 29 жовтня 2010.