Цетляк Станіслав Іванович
Станіслав Цетляк | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 1937 Любівка | |||
Помер | 1993 Слов'янськ | |||
Діяльність | письменник | |||
Мова творів | українська | |||
| ||||
Станіслав Цетляк (1937, Любівка, Волноваського р-н — 1993, Слов'янськ) — письменник, літературознавець Донеччини.
Після закінчення школи протягом року працює на будівництві каналу Сіверський Донець. Надалі працював на цілині в Казахстані, куди подався після 2-х років армії. У 1959 році вирішує отримати філологічну освіту, для чого подається до Львова. У цей час друкувався у «Вільній Україні». У 1964 році отримує посаду вчителя в м. Макіївка Донецької області. Друкується в «Комсомольці Донбасу». Станіслав Цетляк викладав у Криворізькому педінституті[1] . 1988 року Цетляк став кандидатом філологічних наук, захистивши дисертаційну роботу «Проблема соотношения литературы и народного сознания в художественном мышлении Л. Н. Толстого» : автореферат 10.01.01 Тартуський державний університет. Тарту, 1988.
1965 року у видавництві «Донбас» виходить дебютна збірка творів «А світ такий великий», що вміщувала 8 творів та передмову М. Лісовської. Дослідниця порівняла 28-річного новеліста з В. Стефаником — парадигматична стильова платформа. У журналі «Літературна Україна» з'являється компліментарна стаття Л. Бойка «Не треба красивості»(1985, № 82). Ця перша і остання збірка мала наклад у 9800 примірників. Відомо, що у 1966 Станіслав Цетляк готує нову збірку — «Одинокість», яка вміщує вже 27 творів.
Помер у Кривому Розі.
- «Волейбол».
- «Блакитний автобус».
- «А світ такий великий».
- «Захмелене сонце».
- «Перша прелюдія».
- «Дід Мусій».
- «Бджоли летять у сонце».
+ 8-ий твір.
Лаконізм у виражальних засобах, увага до експресіоністичної деталі, особлива світоглядна позиція.
- ↑ Взгляд на литпроцесс из Кривого Рога (рос.). Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 29 жовтня 2010.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (грудень 2015) |