Чаяндинське нафтогазоконденсатне родовище
| Чаяндинське нафтогазоконденсатне родовище | ||||
 | ||||
| 60°27′46″ пн. ш. 112°28′19″ сх. д. / 60.462777777778° пн. ш. 112.47194444444° сх. д. | ||||
| Країна |
 Росія | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Саха | |||
  Чаяндинське нафтогазоконденсатне родовище (Росія)  | ||||
 Чаяндинське нафтогазоконденсатне родовище у Вікісховищі | ||||
Чаяндинське нафтогазоконденсатне родовище — унікальне (за міжнародною класифікацією — супергігантське) за запасами газу родовище у Східному Сибіру, найбільше в Республіці Саха (Якутія).
Розташоване на річці Чаянді, лівій притоці Нюї, яка в свою чергу є лівою притокою Лени. Знаходиться за 150 км на захід від Ленська. Відноситься до Непсько-Ботуобинської нафтогазоносної області Лено-Тунгуської нафтогазоносної провінції.
Відкрите в 1989 році свердловиною № 321. В результаті подальших пошукових робіт до складу Чаяндинського було інтегровано два інших об'єкти — Озерне та Нижньо-Хамакінське родовища. Основні поклади вуглеводнів знаходяться на глибині 1450–1850 метрів у відкладеннях венду. За типом поклади відносяться до пластових, литологічно та тектонічно екранованих. Колектори — пісковики.
Запаси Чаяндинського родовища за російською класифікаційною системою за категоріями С1+С2 складають 1,24 трлн м³ газа та 68 млн.т нафти і конденсату. Газ родовища, як і деяких інших у Лено-Тунгуськії нафтогазоносній провінції, містить значну кількість гелію, яка оцінюється у 1,4 млрд м³.[1]
Нафта родовища важка, смолиста та парфіниста. Низькі пластові температури суттєво знижують ефективність її витіснення газом. Наслідком є невисока продуктивність свердловин та малий коефіцієнт вилучення запасів, первісно оцінений у 8 %. Це, разом з відсутністю відповідних магістральних систем транспортування газу та можливою втратою запасів гелію в умовах відсутності його ринку в Росії, певний час стримувало освоєння Чаяндинського родовища.[2]
Нарешті, у 2008 році ліцензію без конкурсу отримала державна компанія «Газпром». Пілотний проект з видобутку нафти стартував тут у 2014-му, а з наступного року почались підготовчі роботи по облаштуванню газової інфраструктури. За планами, річна потужність Чаяндинського промислу повинна досягнути 25 млрд м³ газу та 2,3 млн т нафти і конденсату. Родовище стане першим головним джерелом газопроводу «Сила Сибіру» (в майбутньому до цієї системи приєднають ще одне унікальне родовищі із сусідньої Іркутської області — Ковиктинське).
Також передбачається впровадження технології мембранного вилучення гелію прямо на промислі, що дозволить задіяти його запаси.[3]
У 2019 році пробурено 508 тис. м проходки, закінчено будівництвом 142 експлуатаційні свердловини.[4].
Відповідно до затвердженого проекту до 2023 року фонд свердловин Чаяндинського родовища має становити 335 одиниць.
- ↑ Чаяндинское нефтегазоконденсатное месторождение (НГКМ) | Месторождения | Neftegaz.RU. neftegaz.ru (рос.). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 29 січня 2017.
- ↑ Чаяндинское НГКМ — основа социально-экономического развития региона. Greenologia (ru-RU) . 21 травня 2015. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 29 січня 2017.
- ↑ Чаяндинское месторождение. www.gazprom.ru (рос.). Архів оригіналу за 22 січня 2017. Процитовано 29 січня 2017.
- ↑ ТЭК России | Гигант для «Силы Сибири». www.cdu.ru. Архів оригіналу за 7 лютого 2022. Процитовано 3 грудня 2019.