Чернуха-Волич В'ячеслав Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чернуха-Волич В'ячеслав Іванович
Народився1963
Sviataja Voliad, Березівський район, Брестська обл., Білоруська РСР, СРСР
Діяльністьдиригент
Alma materБілоруська державна академія музики (1989, 1994)
ЗакладBelarusian State Musical Theatred, Національний академічний Великий театр опери та балету Республіки Білорусь і Одеський театр опери та балету
Нагороди
медаль Франциска Скорини

В'ячеслав Іванович Чорнуха-Волич (біл. Вячаслаў Іванавіч Чарнуха-Воліч; нар. 1963, с. Свята Воля, Івацевицький район, Брестська область) — білоруський диригент.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчивши Білоруську академію музики по класу фагота (1989) і по класу оперно-симфонічного диригування (1994), а також по класу академії. У 1993 став диригентом Білоруського державного театру музичної комедії. У 1995-2019 роках-диригент Національного театру опери та балету Білорусі. З 2019 по 2023 роки — головний диригент Одеського національного академічного театру опери та балету[1]. 24 серпня 2020 року В'ячеслава Чернуху-Волича призначили головним диригентом Національного театру опери та балету Білорусі, але 26 серпня він покинув свій пост[2]. Повернувся в Одесу[2].

Головний диригент Одеської опери

[ред. | ред. код]

Головним диригентом Одеського національного академічного театру опери та балету працював з 2019 по 2023 роки.

Звільнений з посади 12 квітня 2023 року[3] у зв'язку зі суспільним резонансом, який спричинила серія опублікованих фотографій, зроблених напередодні, 8 квітня, в Баку, куди В'ячеслав Чернуха-Волич був запрошений диригувати у Національній опері Азербайджану «Богему» Джакомо Пуччіні. За день до концерту у Опери змінився керівник — театр очолив чоловік співачки Ганни Нетребко, яка перебуває під санкціями в Україні, Юсіф Ейвазов[4][5][6].

Творчість

[ред. | ред. код]

Автор численних творчих програм і проектів національного театру опери та балету Білорусі, в тому числі «Ніч опери в Мирському замку», «Молоді таланти Білорусі», «Вечори Великого театру в замку Радзивіллів».

Диригент-постановник постановок Одеського національного академічного театру опери та балету «La Traviata» (реж. Євген Лавренчук), «Катерина» (реж. Оксана Тараненко), «Шукачі перлів» (реж. Павло Кошка), «Carmina Burana» (реж. Герард Мостерд).

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. operahouse.od.ua. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
  2. а б Радыё Свабода. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
  3. Повідомлення щодо звільнення з посади головного диригента театру В’ячеслава Чернухо-Воліча. Одеський національний академічний театр опери та балету (укр.). 12 квітня 2023. Архів оригіналу за 15 квітня 2023. Процитовано 15 квітня 2023.
  4. Ганна ЩОКАНЬ (12 квітня 2023). Диригент Одеської опери з’явився на одній сцені з чоловіком путіністки Нетребко — як коментують це в театрі (укр.). «Українська правда». Процитовано 12 квітня 2023.
  5. Ганна ЩОКАНЬ (12 квітня 2023). Головного диригента Одеської опери, який фотографувався з чоловіком Нетребко, звільнили з театру (укр.). «Українська правда». Процитовано 12 квітня 2023.
  6. Francisco SALAZAR (12 квітня 2023). Odesa Opera Chief Conductor Causes Outrage for Posing Next to Yusif Eyvazov (англ.). «Opera Wire». Процитовано 12 квітня 2023.