Шаролта Лані
Шарлота Лані | ||||
---|---|---|---|---|
угор. Lányi Sarolta | ||||
Народилася | 6 червня 1891 Секешфегервар | |||
Померла | 10 жовтня 1975 (84 роки) Будапешт, Угорщина | |||
Країна | Угорщина | |||
Діяльність | поет, перекладач | |||
Заклад | Nyugatd | |||
Мова творів | угорська | |||
Батько | Ernő Lányid | |||
Брати, сестри | Viktor Géza Lányid | |||
У шлюбі з | Ерне Цобельd | |||
Діти | Anna Czóbeld | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Шаролта Лані у Вікісховищі | ||||
Ша́ролта Ла́ні (угор. Lányi Sarolta, 6 червня 1891, Секешфегервар — 10 жовтня 1975, Будапешт, Угорщина) — угорська письменниця і перекладачка.
В 1922 році емігрувала до СССР разом з чоловіком Е. Цобелем, який 1937 року був заарештований і кілька років провів у радянській в'язниці. На батьківщину повернулася 1945 року.
Перша збірка віршів — «Подарунок» була видана 1912 року. У 1939 році опублікувала у журналі «Új Hang» («Новий голос»), що виходив у Москві, в своєму перекладі чотири вірші Т. Шевченка — «Заповіт», «В неволі, в самоті немає», «О люди! люди небораки!» та «Чого мені тяжко, чого мені нудно?», що пізніше ввійшли до книги «Кобзар», що вийшла в Будапешті 1961 року. Їй належать статті про українського поета — «До 125-річчя з дня народження Тараса Шевченка» у журналі «Új Hang» («Новий голос», 1939, № 4) та «Тарас Шевченко» у газеті «Új Szó» («Нове слово», 1947, № 57). Перекладала твори російської дорадянської і радянської літератури.
- Лані (Lányi) Шаролта. // Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1976. — Т. 1.
- Лані (Lányi) Шаролта. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 6. — 1981.