Кобзар (збірка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кобзар
First Kobzar.jpg
Форзац першого видання
Жанр поезія
Автор Шевченко Тарас Григорович
Мова українська мова
Написаний 1840
Виданий 1840
Окреме видання Кобзарь[d]
S: Читати у Вікіджерелах

«Кобза́р» — назва збірки поетичних творів Тараса Григоровича Шевченка. У наш час під назвою «Кобзар» розуміють усі віршовані твори Шевченка[1], однак перші «Кобзарі» містили тільки деякі його поезії.

Уперше «Кобзар» видано 1840 у Санкт-Петербурзі за сприяння Євгена Гребінки. У збірку ввійшло всього вісім творів: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами», що написана спеціально для цього збірника і є своєрідним епіграфом не тільки до цього видання, але і до усієї творчості Тараса Шевченка.

Після видання цієї збірки й самого Тараса Шевченка почали називати кобзарем. Навіть сам Тарас Шевченко після своїх деяких повістей починав підписуватись «Кобзар Дармограй».

«Кобзар», виданий 2002 року

Видання[ред.ред. код]

Прижиттєві видання[ред.ред. код]

Перше видання[ред.ред. код]

До першого видання «Кобзаря» ввійшло вісім творів: «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами!», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч»[2].

Зі всіх прижиттєвих видань творів перший «Кобзар» мав найпривабливіший вигляд: хороший папір, зручний формат, чіткий шрифт. Примітна особливість цього «Кобзаря» — офорт на початку книги за малюнком Василя Штернберга: народний співак — кобзар із хлопчиком-поводирем. Це не ілюстрація до окремого твору, а узагальнений образ кобзаря, який і дав назву збірці. Вихід цього «Кобзаря», навіть урізаного царською цензурою, — подія величезного літературного й національного значення. У світі збереглося лише кілька примірників «Кобзаря» Т. Шевченка 1840 року.

Перше видання «Кобзаря» надруковано ярижкою.[3]

Бо васъ лыхо на свитъ на смихъ породыло,
Полывалы сліозы… чомъ не затопылы,
Не вынеслы въ море, не розмылы в поли?…
Не пыталы бъ, люды—що в мене болыть?

Друге видання[ред.ред. код]

1844 року під назвою «Чигиринський Кобзар» вийшов передрук першого видання «Кобзаря» з додатком поеми «Гайдамаки».

Третє видання[ред.ред. код]

«Кобзар» 1860 року надруковано коштами Платона Симиренка, з яким Тарас Шевченко познайомився під час своєї останньої подорожі Україною в 1859 році у Млієві. Платон Симиренко — відомий в Україні цукрозаводчик і меценат виділив для видання «Кобзаря» 1100 рублів. Це видання було значно повніше попередніх: сюди увійшло 17 творів і портрет Тараса Шевченка. Проте поеми «Сон», «Кавказ», «Єретик», вірш «Заповіт» і подібні до них твори не могли увійти в нього через цензуру.

Ряд віршів, що не увійшли через цензурні умови до «Кобзаря», друзі поета опублікували в 1859 в Лейпцигу у збірнику «Новые стихотворения Пушкина и Шавченки».

Того ж 1860 року вийшов «Кобзарь» у перекладі російських поетів (СПБ, 1860; переклад російською мовою за редакцією М. Гербеля). Це останнє видання «Кобзаря» за життя автора.

Четверте видання[ред.ред. код]

Докладніше: Кобзар 1861

Четверте видання «Кобзаря» з'явилося в 1861 році в журналі «Основа». Збірка Шевченкових віршів, друкована під заголовком «Кобзар», опублікована на сторінках щомісячного журналу «Основа» за редакцією Василя Білозерського, книги I—XII. Текст надрукований кулішівкою і має наголоси на словах із кількома складами (за винятком букви «і», на якій не завжди друкарня могла позначити наголоси з технічних причин). Книга I з'явилася за життя Шевченка, а у книзі II був опублікований некролог поета.

«Кобзар», виданий 1911 року у Санкт-Петербурзі

Інші україномовні видання[ред.ред. код]

Форзац ювілейного, до 125-річчя від дня народження, «Кобзаря» 1939 року

У 1867 вийшов у світ «Кобзар», виданий на кошти російського видавця Д. Ю. Кожанчикова. Це було на той час найбільш повне видання «Кобзаря», укладене М. І. Костомаровим та Г. С. Вашкевичем. 6 червня 1867 р. І. Т. Лисенков подав до Петербурзького окружного суду позов, звинувативши Д. Ю. Кожанчикова у незаконному виданні творів Шевченка. М. О. Некрасов, М. І. Костомаров і О. М. Пипін виступили на суді експертами. Процес, який тривав десять років, закінчився на користь Д. Кожанчикова (див.: Безъязычный В. Тарас Шевченко и книгопродавец Иван Лисенков... // Книжная торговля. — 1964. — № 3).[4]

Ще більш розширеним (вміщувало більшість позацензурних творів поета) було празьке видання «Кобзаря» 1876.

У Женеві 1878 р. Михайло Драгоманов видав кишеньковий варіант «Кобзаря» репринтним способом. Розмір книжки 9 на 5 см. До України книги були завезені контрабандно в упаковках з-під цигарок.

Порівняно повне видання «Кобзаря» в Росії вперше здійснено лише 1907 року, потім 1908 та 1910.

Перше радянське «канонічне» видання збірки побачило світ 1925 року за редакцією Яреми Айзенштока і Миколи Плеваки.

Урядовий Ювілейний Комітет зі вшанування пам'яті Тараса Шевченка ухвалив видати з нагоди 125-річчя окремими виданнями повну збірку всіх поезій і п'ятитомний збірник творів, що вміщував усі поезії, прозу, драми та «Щоденник» поета. 1939 року в Державному літературному видавництві вийшов «Кобзар» (повна збірка поезій)[5].

Станом на 1985 рік в Україні збірка виходила 124 рази загальним накладом понад 8 мільйонів примірників.

2006 року видавництво «Корбуш» створило три «Кобзаря». Перший — колекційне видання: шкіряна оправа із золотим тисненням. Друге — доступніше, але теж вишукане. А третє — перекладене англійською. Усі три видання мають малюнки Тараса Григоровича, слайди яких надав Національний музей Т. Шевченка, та всі твори.

2009 року київські видавництва «Дух і Літера» та «Оранта» видали «Кобзаря» Т. Шевченка зі всіма (в тому числі, з 18 кольоровими) ілюстраціями Василя Седляра (1899—1937).

Видання іншими мовами[ред.ред. код]

Вибіркові поеми з «Кобзаря» перекладено понад 100 іноземними мовами.

Англійською[ред.ред. код]

Перші часткові переклади Кобзаря відбулися невдовзі після друку Шевченківських поезій.[6] Так у 1964 році Кобзар на англійську переклали два канадські професори: Константін Ґенрі Андрусишен та Вотсон Кірконнелл в Торонто, у Видавництві Університету Торонто.

На жаль, повного перекладу Кобзаря англійською не існувало аж до 2013 року, коли виходить аж 2 повних переклади: один у Києві у Видавництві Мистецтво в перекладі Вєри Річ, а інший у Лондоні у Видавницітві Ґлаґослав Паблікейшнз в перекладі Пітера Фединського.

Станом на 2015 рік існує 2 повних переклади Кобзаря англійською мовою (1 виданих в Україні та 1 у Великій Британії) та 2 неповних (2 у Канаді)

Повні переклади:

  • Taras Shevchenko: Kobzar. Translated into English from Ukrainian by Vera Rich. Kyiv, Ukraine: Mystetstvo Publishers. 336 pages. 2013. ISBN 978-966-577-129-6
  • Taras Shevchenko: Kobzar. Translated into English from Ukrainian by Peter Fedynsky. London, United Kingdom: Glagoslav Publications. 2013. 452 pages. ISBN 978-190-915-654-8

Неповні переклади:

  • Taras Shevchenko. The Kobzar of the Ukraine: Being select poems done into English verse with biographical fragments by Alexander Jardine Hunter. Teulon, 1922. 144 pp.
    • (передрук) Т. Г. Шевченко: Кобзар (Том 3). (Перекладач Dr. A. J. Hunter, передмова: Л. М. Задорожна). — Київ, Україна: Корбуш, 2006 . — ISBN 966-2955-07-0. 2006. 432 стор., Англійською мовою.[7]
  • Taras Shevchenko: The Poetical Works of Taras Shevchenko: the Kobzar. Translated into English from Ukrainian by Constantine Henry Andrusyshen and Watson Kirkconnell. Toronto, Canada: University of Toronto Press. 563 pages. 1964. (reprint 1977).

Інтерпретації[ред.ред. код]

2001 року Видавництво імені Олени Теліги видало книгу Віктора Щербини «„Кобзар“ — Євангеліє українців». Автор дослідив збірки Т. Шевченка через призму віковічних християнських цінностей та подальшого впливу постулатів поета на формування свідомості українців[8].

Музей[ред.ред. код]

У Черкасах існує єдиний у світі музей однієї книги — «Кобзаря» Т. Г. Шевченка, відкритий у травні 1989 року в меморіальній будівлі, в якій із 18 до 22 липня 1859 року жив у сім'ї Цибульських Т. Шевченко, про що свідчить меморіальна дошка на будівлі музею.

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://archive.is/gWGvM Творчість Тараса Шевченка. «КОБЗАР»
  2. Від редакційної колегії.— В кн: Тарас Шевченко. Кобзар. Повна збірка поезій./Академія наук УРСР. Інститут Української Літератури ім. Т. Г. Шевченка. Ред. колегія: Корнійчук О. Є., Тичина П. Г., Рильський М. Т., Редько Ф. А., Копиця Д. Д.— К.: Державне Літературне Видавництво, 1939.— С. V.
  3. Шевченко Тарас Григорьевич, «Кобзарь» 1840 года (на украинском языке). — К.: Дніпро, 1976.
  4. Коментарі. Документи, складені Шевченком. Тарас Шевченко. Повне зібрання творів. Том. 6. 2003. 
  5. Тарас Шевченко. Кобзар. Повна збірка поезій./Академія наук УРСР. Інститут Української Літератури ім. Т. Г. Шевченка. Ред. колегія: Корнійчук О. Є., Тичина П. Г., Рильський М. Т., Редько Ф. А., Копиця Д. Д. — К.: Державне Літературне Видавництво, 1939. — С. 387—389. (До 125-річного ювілею від дня народження)
  6. Англомовний «Кобзар» у перекладах Віри Річ (рецепція перекладацької творчості мисткині в Украіні) — Д. філол. н. Гончаренко Е. П.
  7. http://archive.is/ZcKJL Кобзар (переклад англійською), видавництво Корбуш
  8. Офіційний інтернет-сайт Київської міської ради. Персони [1]

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]