Очікує на перевірку

Шелковий Сергій Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Шелковий
Ім'я при народженніСергій Костянтинович Шелковий
Народився21 липня 1947(1947-07-21) (77 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоСРСР СРСР Україна Україна
Діяльністьпоет, прозаїк, критик, есеїст, перекладач
Сфера роботиприкладна математика[1], механіка[1], історія науки[1], літературна критика[1], поезія[1] і проза[1]
Alma materНТУ «ХПІ»
Мова творівросійська, українська
Роки активностіз 1973
Напрямокпоезія, проза, критика, есеїстика, поетичний переклад
ЧленствоСП СРСР
НагородиМіжнародний орден Святого Станіслава, почесна медаль Національної спілки письменників України
Премії
Сайт: SeShel.ucoz.ru
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шелковий.

Шелковий Сергій Костянтинович (21 липня 1947(19470721), Львів) — український і радянський російськомовний та україномовний поет, прозаїк, есеіст, лауреат творчих премій, член Спілки письменників СРСР і НСПУ.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у Львові 21 липня 1947 року.

Батько, Шелковий Костянтин Іванович (1926-1996) — інженер-машинобудівник, керівник промислових підприємств Харкова. Мати, Шелкова (Денисова) Валентина Веніаминівна (1925-2006) - інженер-електротехнік.

Дитячі, шкільні та студентські роки провів у Харкові. Випускник 1971-го року інженерно-фізичного факультету Харківського Політеху (нині - Національний Технічний Університет "ХПІ"). Кандидат технічних наук (1980), доцент. Автор наукових робіт з прикладної математики та механіки. Залишився викладати в Alma mater. З 1973 по 2019 рік читав для різних факультетів НТУ ХПІ курси лекцій "Теорія коливань", " Математичні основи теорії надійності", "Інформатика", "Алгоритмічні мови та програмування", "Системне програмування", "Комп'ютерні мережі", "Основи конструювання", "Основи статичної та динамічної міцності", тощо.[2]. До 60-річного ювілею, до 65-річчя та до 70-річчя Сергія Костянтиновича (2017) в науковій бібліотеці ХПІ були створені бібліографічні вказівники його творів[3]. В цих виданнях вміщено також кілька десятків статей письменників та науковців різних країн щодо літературної творчості С.Шелкового.

Живе та працює в Харкові.

Літературна творчість і визнання

[ред. | ред. код]

Ще в 1989 році Борис Чичибабін писав у своїй рекомендації у Спілку письменників СРСР:«Сергій Шелковий належить до тих справжніх поетів, кількість яких я як читач виміряю одиницями. І тому я переживаю почуття  вдячної радості та духовного піднесення і захвату, перечитуючи його блискучі вірші».

Минуло три десятиріччя, протягом яких вийшло у світ більше як тридцять книг поезії, прози, есеїстики, поетичних перекладів Сергія Шелкового.

І через тридцать років, у 2019-му, в своїй великій статті академік Іван Дзюба пише про сьогоднішню творчість поета: «Оцю «распахнутость мирозданию» бачимо у всіх поетичних сюжетах Сергія Шелкового. Інколи вона задана самою природою і діється поза нашою волею.Інколи ж вона олюднена – вірою і духовним пориванням у Небо. І народжуються такі чудові поезії, що їх можна було б назвати класичними зразками релігійної лірики, якби автор не був таким далеким від формальної релігійності. Водночас у його поезії не раз озивається глибоке християнське почуття любові до всього живого, співчуття стражденному й великодушність, які невіддільні від повноти його людської сутності».[4]

С.Шелковий почав друкуватися у 1973 році. Автор більше 50 книг поезії та прози, есеїстики, поетичних перекладів. Його твори перекладено українською, болгарською, грузинською, грецькою, румунською, сербською, словацькою, татарською, англійською, французькою, німецькою, хорватською, чеською мовами. Видання з творами Шелкового виходили в Україні, Росії, Білорусі, Бельгії, Болгарії, Німеччині, Великій Британії, Данії, Ізраїлі, Канаді, Латвії, Молдові, Сербії, США, Чехії, на Кіпрі. Його книжки надруковані окремими виданнями вісьмома мовами.

Створено більше 70 пісен на вірші Сергія Шелкового. Вийшли в світ авторські аудіодиски «Янгол огня. 22 песни из десяти книг» (2005) та «В родной Гиперборее» (2007).

Член журі Міжнародного фестивалю російської поезії «Эмигрантская лира», що проходить у Бельгії та Франції, Міжнародного конкурсу поезії та прози "Рідкісний птах" (м. Дніпро). Організатор та голова журі конкурсу Міжнародної «Слов'янської поетичної премії».

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Всадник-май: стихотворения. — М., 1985.
  • Три времени судьбы: стихотворения. — Харьков, 1989.
  • Шиповник, сто сердец дарящий: стихотворения. — Киев, 1990.
  • Врата: стихотворения. — Харьков, 1993.
  • Во плоти: стихотворения. — Харьков, 1994.
  • Листы пятикнижья: избранные стихотворения. — Харьков, 1997.
  • Вечеря: стихи, проза. — Харьков, 1999.
  • На кордоне: стихотворения. — Харьков, 2001.
  • Воздушные коридоры: стихотворения. — Харьков, 2002.
  • Мандри: поезії, проза. — Харків, 2002. (українською мовою)
  • Стихии: стихи, проза. — Харьков, 2003.
  • Певчий: стихи, проза. — Харьков, 2005.
  • Эон: стихотворения. — Харьков, 2007.
  • Июнь-июль: избранные стихотворения. — Харьков, 2007.
  • Небесная механика: стихотворения. — Киев, 2009.
  • Кровь, молоко: проза. — Харьков, 2010.
  • Парусник: стихотворения. — Киев, 2011.
  • На улице Пушкинской: проза. — Харьков, 2011.
  • Аве, август: стихотворения. — Харьков, 2012.
  • Данас. Днесь: стих. переводы. — Харьков, 2013. (на сербском и русском яз.)
  • Дванадесять: стих. переводы с 12 славянских яз. — Харьков, 2014.
  • Очерки о литературе. — Харьков, 2014.
  • Свет безымянный: стихи. — Харьков, 2015.
  • Апостольское число: стих. переводы с 12 славянских яз. — Харьков, 2015.
  • На родине Орфея: стих. переводы. — Харьков, 2016. (на болгарском и русском яз.)
  • Вербное Воскресенье: стих. переводы. — Харьков, 2016. (на немецком и русском яз.)
  • Техническая механика: партнёрство НТУ "ХПИ" с университетами Германии. — Харьков, 2016.
  • Дароносица: стих. переводы. — Харьков, 2016. (на чешском и русском яз.)
  • У белого ангела: стих. переводы с немецкого. — Харьков, 2017. (на немецком и русском яз.)
  • Будь и пиши: стих. переводы. — Харьков, 2017. (на румынском и русском яз.)
  • Левова доля: поезії, поетичні переклади. — Харків, 2017 (українською мовою)
  • Podzimni horizont: basne. — Broumov, 2017. (на чешском яз.)
  • Лето в разгаре: стих. переводы. — Харьков, 2018. (на словацком и русском яз.)
  • Рождество: стих. переводы. — Харьков, 2019. (на сербском и русском яз.)
  • Сорок років наукової співпраці НТУ "ХПІ" з університетами Німеччини в галузі технічної механіки : збірник статей. — Харків, 2019, (українською мовою).
  • Окоём: стихи. — Киев, 2019.
  • Райнер и Мария: стихи, проза, переводы. — Харьков, 2020 (на немецком и русском яз.)
  • Время под обложкой книги...: очерки, эссе. — Харьков, 2020
  • Тень облака: стихотворения. — Киев, 2020
  • Сны во сне: стихотворения. — Харьков, 2021
  • Шпажник ("Mieczyk") : стихи, переводы. Харьков, 2021 (на польском, украинском и русском языках).
  • Псалми незрадженої волі... (поезії часів війни). — Київ, 2022.
  • Дванадцятьма мовами: поетичні переклади. — Харків, 2022.
  • Собор, собрание дарящих... (о творческом объединении харьковских художников "Буриме"). — Харьков, 2022
  • «Неісходиме» (поезії часів війни, 2022–2023). — Київ, 2023
  • «Неісходиме» (поезії часів війни, 2022–2023, друге доповнене видання). — Харків, 2023
  • «Собор, співдружність тих, що дарять» (дайджест), — Харків, 2023
  • «Літній день від Бога» («Letní den od Boha»): поезії — Харків, 2023 (чеською та українською мовами).

С. Шелковий є також автором трьох книг поетичних перекладів:

  • Віра Копецька "Наді мною гора Йештед". — Х., 2017 (українською з чеської мови).
  • Владимир Свидзинский "Черлян". — К., 2020 (російською з української).
  • Даниця Грнчарова-Шишлакова "Карма та інші речі". — Х., 2023 (зі словацької).

Вийшли у світ видання, присвячені творчості С. Шелкового:

  • Сергей Константинович Шелковый. Биобиблиографический указатель: к 60-летию со дня рождения. — Харьков, 2007. 192 с., илл. 12 с.
  • Сергей Константинович Шелковый. Биобиблиографический указатель: к 65-летию со дня рождения. — Харьков, 2012. 424 с., илл 16 с.
  • Сергей Константинович Шелковый. Биобиблиографический указатель: к 70-летию со дня рождения. — Харьков, 2017, 530 с., илл. 40 с.

Облікові записи на літературних сайтах

[ред. | ред. код]
  • Youtube.com
  • Ulita Productions
  • Поэзия.ру
  • Стихи.ру
  • Проза.ру
  • Рифма.ру
  • Журнальный зал
  • Истина и жизнь
  • 45-я параллель
  • Привет.ру
  • Журнальный портал Мегалит

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Особиста сторінка С. К. Шелкового [Архівовано 2016-10-23 у Wayback Machine.] на сайті вишу
  3. ↑ Сергей Константинович Шелковый: к 65-летию со дня рождения: биобиблиогр. указатель / Нац. техн. ун-т «ХПИ» ; сост. Л. П. Семененко, В. И. Кулиш ; науч. ред. Л. П. Семененко. — Харьков: НТУ «ХПИ», 2012. — 424 с. : илл.
  4. ↑ Дзюба., Іван (2019). Журнал “Харків. Lit”, №12 2019 року. Сс 56-85. Стаття "Неісходимий Сергій Шелковий" (pdf). Журнал “Харків. Lit” (укр.) . Харківська обласна організація Національної спілки письменників України. с. 77. Процитовано 26.04.2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шелковий_Сергій_Костянтинович&oldid=43616588