Ши Шень
| Ши Шень | |
|---|---|
| кит. 石申 | |
| Народився |
IV до н. е. Царство Вей |
| Помер |
IV до н. е. Царство Вей |
| Країна | Царство Вей |
| Діяльність | астроном, астролог |
| Галузь | астрономія |
Ши Шень (спрощ.: 石申; Вейд-Джайлз: Shih Shen; IV до н. е., Вей — IV до н. е., Вей), також відомий як Ши Шеньфу (спрощ.: 施慎福; піньїнь: Shī Shènfú) — китайський астроном і астролог.
Спостереження[ред. | ред. код]
Ши приписується позиціювання 121 зірки, знайденої в збережених текстах[1]. Шень також зробив найдавніше зі збережених навмисних спостережень за сонячними плямами[2], іноді помилково приписується Ґань Де. Він припустив, що ці плями були затемненнями, які починалися в центрі сонця і поширювалися назовні. Хоча він помилявся, він визнав плями тим, чим вони й були — сонячними явищами[3].
Серед його праць — 8-томник «Скелі космосу», однотомник «Небесна мапа» та однотомник «Зоряний каталог Ши»[4]. Останні два зараз вважаються написаними послідовниками його школи. Більшість його праць не збереглися, але кілька його найважливіших робіт були збережені в «Трактат з астрології епохи Кайюань».
Книги[ред. | ред. код]
Ши Шень написав «Астрономія» (спрощ.: 石氏天文; піньїнь: Tianwen), пізніше відому як «Класика зірок Ши» (спрощ.: 石氏星經; піньїнь: Shishi Xingjing)[5].
Вплив[ред. | ред. код]
Ґань Де і Ши Шен широко цитуються в ряді астрономічних текстів після їхнього часу, хоча їх не слід плутати з іншими книгами зі схожими назвами, які не були написані ними. Одним із прикладів є «Зоряний посібник майстрів Ґань і Ши» (спрощ.: 甘石星經; піньїнь: Gan Shi Xingjing), який насправді був складений Ма Сянем близько 579 року нашої ери як додаток до календарного трактату.
На його честь названо кратер Ши Шень на Місяці.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Du Shiran та ін. (1992). Biographies of Ancient Chinese Scientists Series One: Shi Shenfu. Beijing: Kexue Chubanshe. с. 22—25. ISBN 7-03-002926-7.
- Zhu Genyi та ін. (1999). Concise Spotlight on Who in the World of Science and Technology. Beijing: Zhongguo Kexue Jishu Chubanshe. с. 2—3. ISBN 7-5046-2602-3.
- Dick Teresi (2003). The Ancient Roots of Modern Science--from the Babylonians to the Maya. New York: Simon & Schuster. с. 148. ISBN 0-7432-4379-X.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Milone, Eugene F. Humiston Kelley, David. Exploring Ancient Skies: An Encyclopedic Survey of Archaeoastronomy. — 2005. — ISBN 0-387-95310-8.
- ↑ Перший датований запис про сонячні плями знайдено в «Ханьшу», де записано спостереження, зроблене 10 травня 28 року до н. е.
- ↑ Kaiyuan Zhanjing. — Т. 6.
- ↑ У «Суйшу 34» перераховані три його роботи разом: «Астрономія» (кит. 天文), «Армілярна сфера неба» (кит. 浑天图) і «Зоряна книга Ши» (кит. 石氏星簿经赞).
- ↑ Peng, Yoke Ho. Li, Qi and Shu: An Introduction to Science and Civilization in China. — Courier Dover Publications, 2000. — ISBN 0-486-41445-0.