Шлякотін Олексій Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олексій Шлякотін
Олексій Шлякотін
Олексій Шлякотін
Особисті дані
Повне ім'я Олексій Ігорович
Шлякотін
Народження 2 вересня 1989(1989-09-02) (34 роки)
  Київ, УРСР
Зріст 197 см
Вага 92 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб Гонконг «Гонконг Рейнджерс»
Номер 25
Юнацькі клуби
2002—2003
2004—2006 		Україна «Динамо» (К)
Україна Відрадний (К)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2006—2007 Україна «Динамо» (К) 0 (0)
2006—2007 → Україна «Динамо-3» 0 (0)
2007 → Україна «Динамо-2» (К) 0 (0)
2008 Польща «Чарни» (Ж) 8 (-17)
2009—2010 Україна «Чорноморець» (Од) 0 (0)
2010—2011 Польща «Заглембє» (С) 31 (-38)
2012—2014 Польща «Корона» (К) 9 (-13)
2015—2016 Португалія «Уніау Мадейра» 0 (0)
2016—2017 Гонконг «Гонконг Саплін» 8 (-19)
2017 Гонконг «Гонконг Рейнджерс» 2 (-?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2005—2006 Україна Україна (U-17) 3 (-?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Олексій Ігорович Шлякотін (нар. 2 вересня 1989, Київ, УРСР) — український футболіст, воротар клубу «Гонконг Рейнджерс».

Кар'єра гравця

[ред. | ред. код]

Вихованець київських «Динамо» й «Відрадного», де тренерами були Олександр Лисенко, Олег Хвоя і В'ячеслав Богодєлов[1]. У 2005 році брав участь в турнірі присвяченому 62-й річниці звільнення Харкова від німецько-фашистських загарбників і 14-й річниці незалежності України в Харкові і був визнаний найкращим воротарем турніру[2]. Шлякотін у школі «Динамо» конкурував з Артемом Кичаком і Костянтином Махновським. У 2006 році потрапив у «Динамо-3», а потім й у «Динамо-2». Олексій так і не зіграв у складі обох команд, поступившись місцем в основі Денису Бойко й Роману Загладько[1].

Влітку 2008 року перейшов у «Чарни» з міста Жагань, який виступав у другій лізі Польщі. У складі польського клубу провів півроку і зіграв у восьми матчах чемпіонату. Взимку 2009 року приєднався до одеського «Чорноморця», де виступав за дубль у молодіжній першості. У сезоні 2009/10 років одесити завоювали бронзові нагороди молодіжного чемпіонату[3]. У червні 2010 року клуб не став продовжувати з ним контракт й Шлякотін покинув «Чорноморець» в якості вільного агента[4].

Влітку 2010 року уклав угоду з «Заглембє» з Сосновеця, де був основним воротарем протягом півроку у Другій лізі. Його гра за «Заглембе» привернула увагу словацької «Жиліни» та клубу з чемпіонату Чехії. Шлякотін побував на перегляді в обох командах. Взимку 2012 року перейшов у клуб чемпіонату Польщі — «Корону» на запрошення головного тренера Лешека Ойжинського[5]. Спочатку виступав у молодіжному чемпіонаті. 26 серпня 2012 року дебютував у чемпіонаті Польщі в матчі проти «Шльонська». Воротар Збігнєв Малковський отримав червону картку і на 27 хвилині Шлякотін вийшов замість нападника Лукаша Ямрози й зайняв місце у воротах. По ходу гри дубль в ворота Олексія оформив Матеуш Цетнарський і «Корона» поступилася (0:2)[6]. У «Короні» грав разом з українцями Сергієм Пилипчуком і Кирилом Петровим[7]. Наприкінці першої частини сезону 2012/13 років витіснив зі складу Збігнєва Малковського, однак на зимових зборах отримав травму меніска й пропустив другу частину чемпіонату[1]. У наступному сезоні Шлякотін не користувався довірою нового головного тренера Печети. В кінці сезону іспанський тренер дав шанс Олексію, проте в трьох іграх він пропустив п'ять м'ячів. Після цього Шлякотін покинув команду[8]. У січні 2015 року в складі збірної вільних агентів грав на Меморіалі Макарова[9]. У цей час у нього була пропозиція від запорізького «Металурга», але в підсумку перехід не відбувся[10].

У липні 2015 року підписав дворічний контракт з португальською «Уніау Мадейра»[11]. За «Уніан Мадейру» він так і не зіграв через проблеми з дозволом на роботу[12]. У листопаді 2016 року став гравцем гонконгського клубу «Гонконг Саплін». У команді Олексій був четвертим за сезон воротарем, який грав у чемпіонаті[13]. У травні 2017 року Шлякотін був номінований на звання «Найкращий воротар року» та «Найкращий гравець року» в Прем'єр-лізі Гонконга[14]. Три з його сейвів були номіновані на звання «Сейв року» у Прем'єр-лізі Гонконга[15]. 2 серпня 2017 року перейшов у «Гонконг Рейнджерс»[16].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Олексій одружений з панамською рестораторкою Елізабет Кабальєро.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Андрій Облещук (24.04.2014). Шлякотін: В «Короні», м'яко кажучи, в фаворитах не ходжу (рос.). UA-Футбол. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
  2. ↑ Олег Столбецов (26.08.2005). Головний приз поїхав до Москви (рос.). Вечірній Харків. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
  3. ↑ ФУТБОЛ. Молодіжний склад «Чорноморця» завоював «бронзу». Архів оригіналу за 12 січня 2018. Процитовано 11 січня 2018.
  4. ↑ Зміни в складі «Чорноморця». Архів оригіналу за 12 січня 2018. Процитовано 11 січня 2018.
  5. ↑ Олексій ШЛЯКОТІН: «Тренер Корони - суперлюдина!». Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 11 січня 2018.
  6. ↑ Śląsk Wrocław 2-0 Korona Kielce. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 11 січня 2018.
  7. ↑ Олексій Шлякотін: В Польщі, у фінансовому плані, можна не хвилюватися за завтрашній день. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 11 січня 2018.
  8. ↑ Наші за кордоном. Підсумки сезону 13/14. Частина перша. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 11 січня 2018.
  9. ↑ Меморіал Макарова-2015. День перший. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 11 січня 2018.
  10. ↑ ШЛЯКОТІН: Вважаю португальську Прімейру цікавим турніром. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 11 січня 2018.
  11. ↑ Вихованець «Динамо» продовжить кар'єру в португальській Прімейрі. Архів оригіналу за 12 січня 2018. Процитовано 11 січня 2018.
  12. ↑ Дебюту Шлякотіна в Уніан Мадейра заважають нефутбольні проблеми. Архів оригіналу за 12 січня 2018. Процитовано 11 січня 2018.
  13. ↑ «Нашого цвіту по всьому світу»: дебюти Бойка й Брюхова, наші в Гонконзі. Архів оригіналу за 13 січня 2018. Процитовано 11 січня 2018.
  14. ↑ Russian Club in Hong Kong. www.facebook.com (англ.). Процитовано 16 травня 2017.
  15. ↑ 我撐本地波. www.facebook.com (англ.). Процитовано 16 травня 2017.
  16. ↑ 季前熱身初戰取勝 標準流浪下周試阿根廷前鋒. Upower. Архів оригіналу за 10 листопада 2018. Процитовано 2 серпня 2017 року.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шлякотін_Олексій_Ігорович&oldid=35272692