Кичак Артем Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Артем Кичак
Особисті дані
Народження 16 травня 1989(1989-05-16)[1] (34 роки)
  Вінниця, Українська РСР, СРСР
Зріст 198 см
Вага 95 кг
Громадянство  Україна
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна«Оболонь» (Київ)
Юнацькі клуби
2001—2003
2003—2006
Україна «Нива-Світанок» (Вінниця)
Україна «Динамо» (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2006—2013 Україна «Динамо» (К) 1 (−1)
2006—2008  Україна «Динамо-3» 24 (−30)
2007—2013  Україна «Динамо-2» 69 (−82)
2013—2017 Україна «Волинь» 39 (−58)
2017—2018 Україна «Олімпік» (Д) 8 (−8)
2018—2019 Угорщина МТК 25 (−40)
2019—2021 Україна «Олімпік» (Д) 22 (-36)
2021—2022 Україна «Верес» 0 (-0)
2022— Україна «Оболонь» 9 (-15)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2004—2006 Україна Україна (U-17) 22 (−14)
2006—2008 Україна Україна (U-19) 18 (−?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 14 квітня 2024.

Арте́м Іва́нович Кича́к (нар. 16 травня 1989, Вінниця) — український футболіст, воротар.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

«Динамо» (Київ)[ред. | ред. код]

Вихованець вінницького футболу і школи «Динамо» (Київ). У Києві — з другої половини сезону 2002/03. В професійних змаганнях дебютував 7 серпня 2006 року у грі «Динамо-3» — «Нафком» (1:2). В сезоні 2007/08 грав одночасно за «Динамо-3» (Київ) та «Динамо-2» (Київ), після чого став виступити лише за другу команду. Одночасно з цим виступав за молодіжну команду «Динамо» (Київ). У липні 2010 року був на оглядинах в запорізькому «Металурзі»[2], але не підійшов команді[3]. В основному складі «Динамо» дебютував 27 жовтня 2010 року в матчі Кубка України ПФК «Севастополь» — «Динамо») (1:2)[4]. Після цього був у заявці на низку матчі Прем'єр-ліги, проте більше жодного разу у складі основної команди на поле не вийшов. Під час зимової перерви сезону 2011/12 спочатку був на перегляді у ПФК «Олександрія»[5], але не підійшов команді[6] та відправився на збори з основною командою «Динамо»[7], а після їх завершення був заявлений за основну команду під 74 номером[8]. 10 травня 2012 року в матчі з «Таврією» дебютував за «Динамо» в чемпіонаті України, вийшовши на заміну після вилучення Максима Коваля в кінці першого тайму[9].

«Волинь»[ред. | ред. код]

У липні 2013 року на правах вільного агента перейшов до луцької «Волині»[10]. Наприкінці червня 2016 року став гравцем батумського «Динамо»[11], але зрештою наприкінці липня того ж року повернувся до «Волині». Загалом же виступав за лучан до літа 2017 року, поки команда не вилетіла до Першої ліги.

«Олімпік»[ред. | ред. код]

21 липня 2017 року підписав контракт з донецьким «Олімпіком»[12]. Упродовж сезону 2017/2018 був дублером Заурі Махарадзе, провівши за донеччан усього 8 матчів в УПЛ.

МТК[ред. | ред. код]

В червні 2018 року вперше в своїй кар'єрі покинув український чемпіонат та підписав контракт з одним із найтитулованіших клубів Угорщини — МТК (Будапешт)[13]. За півтора року в складі МТК зіграв в 25 матчах, пропустив 40 м'ячів. По завершенню чемпіонату команда Артема Кичака зайняв передостаннє місце в чемпіонаті і понизилася в класі.

Повернення в «Олімпік»[ред. | ред. код]

9 січня 2020 року вдруге підписав контракт з донецьким «Олімпіком»[14]. На цей раз строком на півтора року. За цей час голкіпер провів 22 гри в рамках УПЛ.

«Верес»[ред. | ред. код]

22 червня 2021 року підписав річну угоду із рівненським «Вересом», ставши четвертим голкіпером у складі рівнян[15].

Збірна[ред. | ред. код]

Провів 22 матчі (пропустив 14 м'ячів) за юнацьку збірну України U-17 та 18 матчів за юнацьку збірну України U-19. У 2009 році викликався до лав молодіжної та національної збірної України, проте за жодну з них не зіграв.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. Игорь Суркис: «Конкуренции в борьбе за Коваля у „Динамо“ не было» [Архівовано 27 Липня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Олег Лутков: «Кичак нам не подошёл» [Архівовано 12 Серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Артем Кичак: «День дебюта в „Динамо“ запомню навсегда» [Архівовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. З «Олександрією» на збори поїхали Кичак і Балабанов. Архів оригіналу за 21 Вересня 2013. Процитовано 10 Травня 2012.
  6. Лавренко радив Шарану не вагатися. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 10 травня 2012.
  7. Михаил Михайлов: «На данный момент Шовковский»[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
  8. «Динамо-2» пополняют воспитанники клубной школы [Архівовано 4 Березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. «Динамо» не сумело победить «Таврию» [Архівовано 2012-09-17 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. «Волынь» подписала голкипера «Динамо» [Архівовано 2012-10-01 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. Батумське «Динамо» підписало Кичака. Архів оригіналу за 4 Липня 2016. Процитовано 29 Червня 2016.
  12. http://olimpik.com.ua/news/artem_kichak_futbolist_olympica21072017 (рос) . olimpik.com.ua. Архів оригіналу за 4 серпня 2017. Процитовано 21 липня 2017.
  13. Budapest, MTK. Ukrán kapussal erősítettünk. MTKBudapest.hu. Архів оригіналу за 22 Серпня 2018. Процитовано 2 вересня 2018.
  14. Артем Кичак – игрок Олимпика! (рос.) . olimpik.com.ua. Архів оригіналу за 4 серпня 2017. Процитовано 20 січня 2020.
  15. Ch, Vladyslav (22 червня 2021). Верес підписав екс-воротаря Олімпіка Кичака. SPORTARENA.com (укр.). Архів оригіналу за 24 Червня 2021. Процитовано 22 червня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]