Чоловіча стать: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м Відкинуто редагування Sthx (обговорення) до зробленого Ehlla
Мітка: Відкіт
Немає опису редагування
Рядок 5: Рядок 5:


[[Людина|Людей]] чоловічої статі називають [[чоловік]]ами, для особин чоловічої статі інших видів застосовне загальне слово ''самець'', хоча в українській мові є чимало видів, для яких існують окремі слова для позначення особин чоловічої та жіночої статей. Чоловічу стать означають такі слова як [[вівця|баран]], [[Козел|цап]], [[лисиця|лис]], [[Курка|півень]], [[качка|качур]], [[трутень]] тощо.
[[Людина|Людей]] чоловічої статі називають [[чоловік]]ами, для особин чоловічої статі інших видів застосовне загальне слово ''самець'', хоча в українській мові є чимало видів, для яких існують окремі слова для позначення особин чоловічої та жіночої статей. Чоловічу стать означають такі слова як [[вівця|баран]], [[Козел|цап]], [[лисиця|лис]], [[Курка|півень]], [[качка|качур]], [[трутень]] тощо.

== Огляд ==
Існування окремих статей розвивалося незалежно в різний час і в різних [[філогенетична лінія|філогенетичних лініях]] (див. [[конвергентна еволюція]])<ref name=":1">{{Cite web|title=Sex|url=https://www.britannica.com/science/sex|access-date=19 січня 2022|website=Encyclopedia Britannica|language=en}}</ref><ref name=":0">{{Cite news|date=4 червня 2016|title=4.9: Sexual dimorphism |url=https://bio.libretexts.org/Bookshelves/Introductory_and_General_Biology/Book%3A_Biofundamentals_(Klymkowsky_and_Cooper)/04%3A_Social_evolution_and_sexual_selection/4.09%3A_Sexual_dimorphism|access-date=19 січня 2022|website=Biology LibreTexts|language=en}}</ref>. Модель статевого розмноження дуже схожа в різних видів: в [[Ізогамія|ізогамних]] видів із двома або більше типами спарювання з [[гамета]]ми ідентичної форми та поведінки (але різні на молекулярному рівні), в [[Анізогамія|анізогамних]] видів із гаметами чоловічого та жіночого типів і в [[Оогамія|оогамних]] видів, у яких жіноча гамета набагато більша за чоловічу і не має можливості пересуватися. Існує вагомий аргумент, що ця модель була зумовлена ​​фізичними обмеженнями механізмів, за допомогою яких дві гамети можуть збиратися разом, зумовлюючи [[статеве розмноження]]<ref>{{Cite book |title=Living at Micro Scale |last=Dusenbery |first=David B. |publisher=Harvard University Press |year=2009 |isbn=978-0-674-03116-6 |location=Cambridge, Massachusetts |at=Chapter 20}}.</ref>.

Відповідно, стать визначається між видами за типом вироблених гамет (тобто сперматозоїди проти яйцеклітин), і відмінності між самцями і самками в одній філогенетичній лінії не завжди передбачають відмінності в іншій<ref name=":0" /><ref>{{Cite news|last=Wilcox|first=Christie|title=Why Sex? Biologists Find New Explanations.|url=https://www.quantamagazine.org/why-sex-biologists-find-new-explanations-20200423/|access-date=19 січня 2022|website=Quanta Magazine|date=23 квітня 2020|language=en}}</ref><ref>{{Citation|last=Lehtonen|first=Jussi|title=Gamete Size|date=2017|encyclopedia=Encyclopedia of Evolutionary Psychological Science|pages=1–4|editor-last=Shackelford|editor-first=Todd K.|place=Cham|publisher=Springer International Publishing|language=en|doi=10.1007/978-3-319-16999-6_3063-1|isbn=978-3-319-16999-6|editor2-last=Weekes-Shackelford|editor2-first=Viviana A.}}</ref>.

[[Статевий диморфізм|Диморфізм самців і самиць]] між організмами або репродуктивними органами у різних статей присутній не лише у тварин; чоловічі гамети також продукують серед інших [[діатомові водорості]] і наземні [[рослини]]. У наземних рослин диморфізм наявний не тільки в організмах та структурах, що виробляють жіночі та чоловічі гамети, але й у структурах [[спорофіт]]ів, з яких виростають рослини чоловічої та жіночої статті{{citation needed|date=січень 2022}}.

== Еволюція ==
{{See also|Еволюція статевого розмноження}}
Еволюція [[Анізогамія|анізогамії]] привела до еволюції чоловічих і жіночих функцій<ref>{{Cite journal|last1=Bachtrog|first1=Doris|last2=Mank|first2=Judith E.|last3=Peichel|first3=Catherine L.|last4=Kirkpatrick|first4=Mark|last5=Otto|first5=Sarah P.|last6=Ashman|first6=Tia-Lynn|last7=Hahn|first7=Matthew W.|last8=Kitano|first8=Jun|last9=Mayrose|first9=Itay|last10=Ming|first10=Ray|last11=Perrin|first11=Nicolas|date=1 липня 2014|title=Sex Determination: Why So Many Ways of Doing It?|journal=PLOS Biology|language=en|volume=12|issue=7|pages=e1001899|doi=10.1371/journal.pbio.1001899|issn=1545-7885|pmc=4077654|pmid=24983465}}</ref>. До еволюції анізогамії типи спарювання у видів були [[Ізогамія|ізогамними]]: однаковий розмір гамет і обидві могли рухатися, поділені лише на типи «+» або «-»<ref>{{Cite book|last1=Sawada|first1=Hitoshi|url=https://books.google.com/books?id=Adm6BQAAQBAJ&q=isogamy+mating+types|title=Sexual Reproduction in Animals and Plants|last2=Inoue|first2=Naokazu|last3=Iwano|first3=Megumi|date=7 лютого 2014|publisher=Springer|year=2014|isbn=978-4-431-54589-7|pages=216|language=en}}</ref>. В анізогамії тип спарювання називається гаметою. Чоловіча гамета менша за жіночу і зазвичай рухлива<ref name="Kumar-20192">{{Cite encyclopedia|title=Anisogamy|encyclopedia=Encyclopedia of Animal Cognition and Behavior|publisher=Springer International Publishing|place=Cham|url=https://web.archive.org/web/20201104065418/https://link.springer.com/referenceworkentry/10.1007%2F978-3-319-47829-6_340-1|date=2019|pages=1–5|doi=10.1007/978-3-319-47829-6_340-1|isbn=978-3-319-47829-6|archive-url=https://web.archive.org/web/20201101103934/https://link.springer.com/referenceworkentry/10.1007%2F978-3-319-47829-6_340-1|archive-date=4 листопада 2020|quote=|vauthors=Kumar R, Meena M, Swapnil P|veditors=Vonk J, Shackelford T}}</ref>. Анізогамія залишається недостатньо вивченою, оскільки немає скам'янілостей про її виникнення. Існують численні теорії щодо того, чому вона виникла. Багато з них об'єднує те, що більші жіночі гамети мають більше шансів вижити, а менші чоловічі гамети з більшою ймовірністю знайдуть інші гамети, оскільки вони можуть пересуватися швидше. Проте сучасні моделі часто не можуть пояснити, чому ізогамія все ще залишається у кількох видів<ref name=":02">{{Cite book|last1=Togashi|first1=Tatsuya|url=https://books.google.com/books?id=5eOvRTIuLXMC&q=Title%3A+The+Evolution+of+Anisogamy+%3A+A+Fundamental+Phenomenon+Underlying+Sexual+Selection&pg=PR5 |title=The Evolution of Anisogamy: A Fundamental Phenomenon Underlying Sexual Selection|last2=Cox|first2=Paul Alan|date=14 квітня 2011|publisher=Cambridge University Press|isbn=978-1-139-50082-1|pages=1–15|language=en}}</ref>. Здається, що анізогамія багаторазово розвивалася з ізогамії; наприклад, самки [[Хламідомонадові|Хламідомонадових]] (тип зелених водоростей) еволюціонували від плюсового типу спарювання<ref name=":02" /><ref>{{Cite book|last1=Sawada|first1=Hitoshi|url=https://books.google.com/books?id=Adm6BQAAQBAJ&q=the+female+sex+evolved+from+the+original+type+of+sex+(plus+mating+type)&pg=PA222|title=Sexual Reproduction in Animals and Plants|last2=Inoue|first2=Naokazu|last3=Iwano|first3=Megumi|date=7 лютого 2014|publisher=Springer|isbn=978-4-431-54589-7|pages=222|language=en}}</ref>. Хоча статева еволюція виникла щонайменше 1,2 мільярда років тому, відсутність анізогамних скам'янілостей ускладнює визначення часу еволюції самців<ref name="PB-2000">{{cite journal|last=Butterfield|first=Nicholas J.|date=2000|title=Bangiomorpha pubescens n. gen., n. sp.: implications for the evolution of sex, multicellularity, and the Mesoproterozoic/Neoproterozoic radiation of eukaryotes|url=http://mr.crossref.org/iPage?doi=10.1666%2F0094-8373%282000%29026%3C0386%3ABPNGNS%3E2.0.CO%3B2|journal=[[Paleobiology]]|volume=26|issue=3|page=386|doi=10.1666/0094-8373(2000)026<0386:BPNGNS>2.0.CO;2|accessdate=19 січня 2022}}</ref>. Одна з теорій припускає, що самець еволюціонував від домінантного типу спарювання (так званий мінусовий тип спаровування мінус)<ref>{{Cite journal|last1=Togashi|first1=Tatsuya|last2=Bartelt|first2=John L.|last3=Yoshimura|first3=Jin|last4=Tainaka|first4=Kei-ichi|last5=Cox|first5=Paul Alan|date=21 серпня 2012|title=Evolutionary trajectories explain the diversified evolution of isogamy and anisogamy in marine green algae|journal=Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America|volume=109|issue=34|pages=13692–13697|doi=10.1073/pnas.1203495109|issn=0027-8424|pmc=3427103|pmid=22869736|bibcode=2012PNAS..10913692T}}</ref>.

== Примітки ==
{{reflist}}


== Див. також ==
== Див. також ==

Версія за 18:55, 19 січня 2022

Самець переправляється на цю статтю.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Самець (значення).
Символ чоловічої статі.

Чоловіча стать(♂) — стать організмів або частин організмів, яка продукує малі рухливі гамети, що називаються сперматозоїдами. Кожен зі сперматозоїдів може злитися з жіночою гаметою, яйцеклітиною, запліднюючи її. Організми чоловічої статі не можуть розмножуватися статевим шляхом, не маючи доступу до принаймні одної яйцеклітини, але деякі організми можуть розмножуватися як статевим, так і нестатевим шляхом.

Людей чоловічої статі називають чоловіками, для особин чоловічої статі інших видів застосовне загальне слово самець, хоча в українській мові є чимало видів, для яких існують окремі слова для позначення особин чоловічої та жіночої статей. Чоловічу стать означають такі слова як баран, цап, лис, півень, качур, трутень тощо.

Огляд

Існування окремих статей розвивалося незалежно в різний час і в різних філогенетичних лініях (див. конвергентна еволюція)[1][2]. Модель статевого розмноження дуже схожа в різних видів: в ізогамних видів із двома або більше типами спарювання з гаметами ідентичної форми та поведінки (але різні на молекулярному рівні), в анізогамних видів із гаметами чоловічого та жіночого типів і в оогамних видів, у яких жіноча гамета набагато більша за чоловічу і не має можливості пересуватися. Існує вагомий аргумент, що ця модель була зумовлена ​​фізичними обмеженнями механізмів, за допомогою яких дві гамети можуть збиратися разом, зумовлюючи статеве розмноження[3].

Відповідно, стать визначається між видами за типом вироблених гамет (тобто сперматозоїди проти яйцеклітин), і відмінності між самцями і самками в одній філогенетичній лінії не завжди передбачають відмінності в іншій[2][4][5].

Диморфізм самців і самиць між організмами або репродуктивними органами у різних статей присутній не лише у тварин; чоловічі гамети також продукують серед інших діатомові водорості і наземні рослини. У наземних рослин диморфізм наявний не тільки в організмах та структурах, що виробляють жіночі та чоловічі гамети, але й у структурах спорофітів, з яких виростають рослини чоловічої та жіночої статті[джерело?].

Еволюція

Див. також: Еволюція статевого розмноження

Еволюція анізогамії привела до еволюції чоловічих і жіночих функцій[6]. До еволюції анізогамії типи спарювання у видів були ізогамними: однаковий розмір гамет і обидві могли рухатися, поділені лише на типи «+» або «-»[7]. В анізогамії тип спарювання називається гаметою. Чоловіча гамета менша за жіночу і зазвичай рухлива[8]. Анізогамія залишається недостатньо вивченою, оскільки немає скам'янілостей про її виникнення. Існують численні теорії щодо того, чому вона виникла. Багато з них об'єднує те, що більші жіночі гамети мають більше шансів вижити, а менші чоловічі гамети з більшою ймовірністю знайдуть інші гамети, оскільки вони можуть пересуватися швидше. Проте сучасні моделі часто не можуть пояснити, чому ізогамія все ще залишається у кількох видів[9]. Здається, що анізогамія багаторазово розвивалася з ізогамії; наприклад, самки Хламідомонадових (тип зелених водоростей) еволюціонували від плюсового типу спарювання[9][10]. Хоча статева еволюція виникла щонайменше 1,2 мільярда років тому, відсутність анізогамних скам'янілостей ускладнює визначення часу еволюції самців[11]. Одна з теорій припускає, що самець еволюціонував від домінантного типу спарювання (так званий мінусовий тип спаровування мінус)[12].

Примітки

  1. ↑ Sex. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 19 січня 2022.
  2. ↑ а б 4.9: Sexual dimorphism. Biology LibreTexts (англ.). 4 червня 2016. Процитовано 19 січня 2022.
  3. ↑ Dusenbery, David B. (2009). Living at Micro Scale. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. Chapter 20. ISBN 978-0-674-03116-6..
  4. ↑ Wilcox, Christie (23 квітня 2020). Why Sex? Biologists Find New Explanations. Quanta Magazine (англ.). Процитовано 19 січня 2022.
  5. ↑ Lehtonen, Jussi (2017), Gamete Size, у Shackelford, Todd K.; Weekes-Shackelford, Viviana A. (ред.), Encyclopedia of Evolutionary Psychological Science (англ.), Cham: Springer International Publishing, с. 1—4, doi:10.1007/978-3-319-16999-6_3063-1, ISBN 978-3-319-16999-6
  6. ↑ Bachtrog, Doris; Mank, Judith E.; Peichel, Catherine L.; Kirkpatrick, Mark; Otto, Sarah P.; Ashman, Tia-Lynn; Hahn, Matthew W.; Kitano, Jun; Mayrose, Itay; Ming, Ray; Perrin, Nicolas (1 липня 2014). Sex Determination: Why So Many Ways of Doing It?. PLOS Biology (англ.). 12 (7): e1001899. doi:10.1371/journal.pbio.1001899. ISSN 1545-7885. PMC 4077654. PMID 24983465.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  7. ↑ Sawada, Hitoshi; Inoue, Naokazu; Iwano, Megumi (7 лютого 2014). Sexual Reproduction in Animals and Plants (англ.). Springer. с. 216. ISBN 978-4-431-54589-7.
  8. ↑ Kumar R, Meena M, Swapnil P (2019). Anisogamy. У Vonk J, Shackelford T (ред.). Encyclopedia of Animal Cognition and Behavior. Cham: Springer International Publishing. с. 1—5. doi:10.1007/978-3-319-47829-6_340-1. ISBN 978-3-319-47829-6. Архів оригіналу за 4 листопада 2020.
  9. ↑ а б Togashi, Tatsuya; Cox, Paul Alan (14 квітня 2011). The Evolution of Anisogamy: A Fundamental Phenomenon Underlying Sexual Selection (англ.). Cambridge University Press. с. 1—15. ISBN 978-1-139-50082-1.
  10. ↑ Sawada, Hitoshi; Inoue, Naokazu; Iwano, Megumi (7 лютого 2014). Sexual Reproduction in Animals and Plants (англ.). Springer. с. 222. ISBN 978-4-431-54589-7.
  11. ↑ Butterfield, Nicholas J. (2000). Bangiomorpha pubescens n. gen., n. sp.: implications for the evolution of sex, multicellularity, and the Mesoproterozoic/Neoproterozoic radiation of eukaryotes. Paleobiology. 26 (3): 386. doi:10.1666/0094-8373(2000)026<0386:BPNGNS>2.0.CO;2. Процитовано 19 січня 2022.
  12. ↑ Togashi, Tatsuya; Bartelt, John L.; Yoshimura, Jin; Tainaka, Kei-ichi; Cox, Paul Alan (21 серпня 2012). Evolutionary trajectories explain the diversified evolution of isogamy and anisogamy in marine green algae. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 109 (34): 13692—13697. Bibcode:2012PNAS..10913692T. doi:10.1073/pnas.1203495109. ISSN 0027-8424. PMC 3427103. PMID 22869736.

Див. також


Метелик Це незавершена стаття з біології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чоловіча_стать&oldid=34353088