Яйцеклітина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Злиття сперматозоїда з яйцеклітиною

Яйцекліти́на — жіноча статева клітина (гамета), що утворюється шляхом овогенезу, має гаплоїдний набір хромосом та є невід'ємною складовою процесу копуляції (злиття гамет). Людська яйцеклітина вперше описана в 1827 році. Від сперматозоїда відрізняється:

  • переважною нерухомістю;
  • відповідно, характерною більш чи менш кулястою формою;
  • наявністю різноманітних захисних та оболонок-джерел поживних речовин;
  • відсутністю функціональних органел чи утворів, притаманних сперматозоїду: хвоста, спеціалізованого мітохондріального комплексу, акросоми тощо;
  • генетичною інформацією (статеві хромосоми — XX);
  • особливостями утворення і розвитку, часом життя;
  • значно меншою кількістю в організмі (за життя в жіночому організмі кількість яйцеклітин дорівнює кількості запліднень, тоді як сперматозоїдів у чоловічому — сотні мільйонів);
  • запасом поживних речовин для розвитку майбутнього зародка, локалізованим у цитоплазмі і відповідно
  • значно більшими розмірами (яйцеклітина людини в 85 000 разів більша від сперматозоїда).

Порівняльні діаметри яйцеклітин деяких тварин (без оболонок):

  • плацентарні ссавці (зародки живляться від материнського організму через плаценту) — 50 (миші-полівки), 90 (людина), 180 (вівці) мкм.
  • інші хребетні — риби, плазуни, земноводні, птахи (зародки живляться від жовтка — запасу поживних речовин яйця) — 50 −70 мм (акули), 80 мм (страуси). З урахуванням оболонок яйця африканського страуса можуть досягати 150 мм в довжині та маси 1.5 — 2 кг.

Характерною властивістю яйцеклітини є блокування проникності оболонок після контакту з акросомою першого сперматозоїда та її активація — перехід зі стану спокою до розвитку. Яйцеклітини певних видів організмів можуть бути також самодостатніми ланками статевого розмноження (не потребують сперматозоїдів для активації) — таке розмноження називається партеногенезом.

Див. також[ред.ред. код]