Яйцеклітина
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Яйцеклітина — жіноча статева клітина (гамета), що утворюється шляхом овогенезу, має гаплоїдний набір хромосом та є невід'ємною складовою процесу копуляції (злиття гамет). Людська яйцеклітина вперше описана в 1827 році. Від сперматозоїда відрізняється:
- переважною нерухомістю;
- відповідно, характерною більш чи менш кулястою формою;
- наявністю різноманітних захисних та оболонок-джерел поживних речовин;
- відсутністю функціональних органел чи утворів, притаманних сперматозоїду: хвоста, спеціалізованого мітохондріального комплексу, акросоми тощо;
- генетичною інформацією (статеві хромосоми - XX);
- особливостями утворення і розвитку, часом життя;
- значно меншою кількістю в організмі (за життя в жіночому організмі утворюється близько 400 яйцеклітин, тоді як сперматозоїдів у чоловічому - сотні мільйонів);
- запасом поживних речовин для розвитку майбутнього зародка, локалізованим у цитоплазмі і відповідно
- значно більшими розмірами (яйцеклітина людини в 85 000 разів більша від сперматозоїда).
Порівняльні діаметри яйцеклітин деяких тварин (без оболонок):
- плацентарні ссавці (зародки живляться від материнського організму через плаценту) — 5о (миші-полівки), 90 (людина), 180 (вівці) мкм.
- інші хребетні - риби, плазуни, земноводні, птахи (зародки живляться від жовтка - запасу поживних речовин яйця) — 50 -70 мм (акули), 80 мм (страуси). З урахуванням оболонок яйця африканського страуса можуть досягати 150 мм в довжині та маси 1.5 - 2 кг.
Характерною властивістю яйцеклітини є блокування проникності оболонок після контакту з акросомою першого сперматозоїда та її активація - перехід зі стану спокою до розвитку. Яйцеклітини певних видів організмів можуть бути також самодостатніми ланками статевого розмноження (не потребують сперматозоїдів для активації) - таке розмноження називається партеногенезом.
