Ібн ар-Раванді
| Ібн ар-Раванді | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
827 або 815[1] Кашан, Ісфахан, Іран | |||
| Смерть |
911 або 860[2] Багдад | |||
| Громадянство (підданство) |
 Аббасидський халіфат | |||
| Діяльність |
| |||
| Літературний напрям | атеїст[d] і Q12211990? | |||
| Вчителі | Абу Іса аль-Варрак[3] | |||
| Конфесія | іслам, Мутазиліти[4] і шиїти[5] | |||
|
| ||||
Абу-ль-Хусейн Ахмед ібн Ях'я, відомий як Ібн ар-Раванді (араб. ابن الراوندي ; 827?-855 або 864, за іншими даними помер у 906 або 910) — арабський мислитель і літератор. Виступав з різкою критикою Корану, заперечуючи його літературні якості. До нас дійшло його твердження, що
|
...у проповідника Актама ібн ас-Сайфі можна знайти значно витонченішу прозу, ніж у Корані. | 
|
Життєпис[ред. | ред. код]
Ібн ар-Раванді був євреєм за походженням, родом з Раванда (поряд з Ісфаганом, Іран). Освіту здобув у Багдаді. Знав грецьку та єврейську філософію. Спочатку примикав до мутазилітів, потім виявив схильність до шиїзму і, нарешті, наблизився до атеїзму.
Творчість[ред. | ред. код]
Він написав кілька трактатів з мутазилітської догматики, потім відійшов від їхньої школи і потрапив під вплив «єретика» (зіндіка) Абу Іси аль-Варрака. За свої нові погляди був віднесений до «безбожників» і «єретиків». Мутазиліти зажадали від влади розправи над ним, і ар-Раванді довелось утікати з Багдада в Куфу. Йому приписують близько 45 творів, більшість із яких належать до другого періоду «безбожництва». З них фрагментарно дійшли «Книга пророка мутазилітів» (відповідь на «Гідність мутазилітів» аль-Джагіза) і апологія шиїзму, «Книга незаперечного», «Книга смарагдів» і «Книга вінця».
Посилання[ред. | ред. код]
- Александр Колодин. ар-РАВАНДИ Ахмад ибн Йахйа Абу-л-Хусайн. Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 19 вересня 2014.
- А. Закуев. ИБН АР-РАВАНДИ. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 вересня 2014.
|
- ↑ https://www.google.fr/books/edition/Freethinkers_of_Medieval_Islam/9b8uQfmQM8kC?hl=fr — С. 37.
- ↑ https://www.google.fr/books/edition/Freethinkers_of_Medieval_Islam/9b8uQfmQM8kC?hl=fr
- ↑ Encyclopaedia of Islam, 2nd edition — Лейден: Brill.
- ↑ https://www.google.fr/books/edition/Freethinkers_of_Medieval_Islam/9b8uQfmQM8kC?hl=fr — С. 37–39.
- ↑ Encyclopædia Iranica / N. Sims-Williams, A. Ashraf, H. Borjian et al. — USA: Columbia University, 1982. — ISSN 2330-4804